Відмінності між версіями «Пирхати»
(→Медіа) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B8%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 ПИ́РХАТИ], аю, аєш, недок. | |
| + | 1. Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. Гнідко, мов опечений, кинувсь-стрибнув і, пирхаючи, пішов дрібною ходою (Мирний, IV, 1955, 310); Байда.. умився з відра, — а умивався він завжди до пояса, — довго розтиравсь, пирхав, сопів (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 11); // З шумом випускати час від часу повітря, пару і т. ін. На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Було ще рано, спали пасажири, Півсонний умивався пароплав І пирхав, наче кінь (Рильський, II, 1960, 77); // Видавати шум, що нагадує такі звуки. За парканом щось раптом пирхнуло, наче там поперхнулася коняка (Ю. Янов., II, 1954, 124); // Судорожно кашляти. Тепер я саме роблю досліди над прикметами ріжних гатунків тютюну, від чого добродій Дмитренко мусить чхати й пирхати безперестанку (Сам., II, 1958, 252); Він пирхає, спльовує щось солоне і відхаркує з легенів пісок (Смолич, II, 1958, 55); // Сміятися, видавати стримані, приглушені звуки. Язик у його ніяк не хотів одпочивати, а все шепотів до Лукаша. Той пирхав зо сміху (Гр., II, 1963, 294); — А у мене радість яка. Зроду-віку не здогадаєшся. — Созоненко, може, впав з воза і в’язи скрутив? — Мало не вгадав, — пирхає [Марта] в руку (Стельмах, І, 1962, 360). | ||
| + | 2. перен., розм. Сердитим голосом, звуками виявляти незадоволення. Йшов Іван Антонович повагом, невдоволено буркочучи й пирхаючи собі в бороду (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 10); Їжак силкується видряпатись на пеньок. Він уже підвівся на задні лапки, але далі не вистачає у нього спритності. Він сердиться. Мабуть, сопе, пирхає (Коп., Як вони.., 1961, 40). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 358. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | -[http://eslovnyk.com/%D0%BF%D0%B8%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 пирхатиаю], -аєш, недок. | ||
| + | 1) Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. || Із шумом випускати час від часу повітря, пару і т. ін. || Видавати шум, що нагадує такі звуки. || Судорожно кашляти. || Сміятися, видавати стримані, приглушені звуки. | ||
| + | 2) перен., розм. Сердитим голосом, звуками виявляти невдоволення. | ||
| + | Тлумачний словник української мови | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:purhatu1.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:purhatu2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:purhatu3.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|-jDHvLkM5RU}} | {{#ev:youtube|-jDHvLkM5RU}} | ||
Поточна версія на 17:14, 18 листопада 2015
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Зміст
Сучасні словники
ПИ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. Гнідко, мов опечений, кинувсь-стрибнув і, пирхаючи, пішов дрібною ходою (Мирний, IV, 1955, 310); Байда.. умився з відра, — а умивався він завжди до пояса, — довго розтиравсь, пирхав, сопів (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 11); // З шумом випускати час від часу повітря, пару і т. ін. На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Було ще рано, спали пасажири, Півсонний умивався пароплав І пирхав, наче кінь (Рильський, II, 1960, 77); // Видавати шум, що нагадує такі звуки. За парканом щось раптом пирхнуло, наче там поперхнулася коняка (Ю. Янов., II, 1954, 124); // Судорожно кашляти. Тепер я саме роблю досліди над прикметами ріжних гатунків тютюну, від чого добродій Дмитренко мусить чхати й пирхати безперестанку (Сам., II, 1958, 252); Він пирхає, спльовує щось солоне і відхаркує з легенів пісок (Смолич, II, 1958, 55); // Сміятися, видавати стримані, приглушені звуки. Язик у його ніяк не хотів одпочивати, а все шепотів до Лукаша. Той пирхав зо сміху (Гр., II, 1963, 294); — А у мене радість яка. Зроду-віку не здогадаєшся. — Созоненко, може, впав з воза і в’язи скрутив? — Мало не вгадав, — пирхає [Марта] в руку (Стельмах, І, 1962, 360). 2. перен., розм. Сердитим голосом, звуками виявляти незадоволення. Йшов Іван Антонович повагом, невдоволено буркочучи й пирхаючи собі в бороду (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 10); Їжак силкується видряпатись на пеньок. Він уже підвівся на задні лапки, але далі не вистачає у нього спритності. Він сердиться. Мабуть, сопе, пирхає (Коп., Як вони.., 1961, 40). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 358.
-пирхатиаю, -аєш, недок.
1) Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. || Із шумом випускати час від часу повітря, пару і т. ін. || Видавати шум, що нагадує такі звуки. || Судорожно кашляти. || Сміятися, видавати стримані, приглушені звуки.
2) перен., розм. Сердитим голосом, звуками виявляти невдоволення.
Тлумачний словник української мови
Ілюстрації
|
x140px | 
|
|
