Відмінності між версіями «Свічка»
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ''' | + | '''Свічка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''свіча. '''Свѣчка. ''Ой зсучу я яру свічку. ''Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя '''свічки''', для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: '''його свічка я́сно горить''', — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой '''чуга'''. Гол. Од. 76. 3) — '''божа'''. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. '''Свічечка, свіченька. ''' |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
Рядок 81: | Рядок 81: | ||
− | + | ||
− | + | ||
Рядок 88: | Рядок 87: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | • ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== 1свічка — [св’і/чка] чкие, д. і м. св і/ц :і, мн. чки/, чо/к дв і св і/чкие … | ||
+ | Орфоепічний словник української мови | ||
+ | • 2свічка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири свічки … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 3свічка — и, ж. 1) Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення. || перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. || у знач. присл. сві/чкою. Поставити свічку. 2) спец. Пристрій, за допомогою якого… … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | • 4свічка — свіча, світо[и]ч (велика); лоївка (з лою) … | ||
+ | Словник синонімів української мови | ||
+ | • 5свічка вінчальна — Свічка, яку дають у руки нареченим під час здійснення обряду вінчання … | ||
+ | Словник церковно-обрядової термінології | ||
+ | • 6свічка дияконська — Те саме, що примикирій … | ||
+ | Словник церковно-обрядової термінології | ||
+ | • 7свічка переносна — Те саме, що примикирій … | ||
+ | Словник церковно-обрядової термінології | ||
+ | • 8вінчальна свічка — див. свічка вінчальна … | ||
+ | Словник церковно-обрядової термінології | ||
+ | • 9дияконська свічка — див. свічка дияконська … | ||
+ | Словник церковно-обрядової термінології | ||
+ | • 10переносна свічка — див. свічка переносна … | ||
+ | Словник церковно-обрядової термінології | ||
+ | • 11бурильна свічка — бурильная свеча drill pipe stand *Gestängezug – частина бурильної колони, нерознімна при спуско підіймальних операціях; складається з двох, трьох або чотирьох бурильних труб, зґвинчених між собою. Використання Б.с. скорочує час на спуско… … | ||
+ | Гірничий енциклопедичний словник | ||
+ | • 12світич — 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип світич 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 13світоч — 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип світоч 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 14свічкар — іменник чоловічого роду, істота … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 15свічкарка — іменник жіночого роду, істота … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 16свічкарня — іменник жіночого роду … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | • 17світило — а, с. 1) Небесне тіло, яке випромінює світло. •• Де/нне світи/ло сонце. Нічне/ світи/ло місяць 2) чого, яке, перен. Людина, що прославилася в якій небудь сфері діяльності; знаменитість. 3) діал. Церковна свічка … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | • 18свічковий — а/, е/. Прикм. до свічка. || Признач. для виробництва свічок. || Признач. для свічок. Свічковий ставець … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | • 19світильник — а, ч. 1) Прилад для освітлення у вигляді лампади, плошки, куди наливають олію і вставляють гніт. 2) Те саме, що свічник. 3) Великий освітлювальний прилад, а також арматура до нього. 4) Оздоблена свічка, яку тримає світилка на весіллі … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | • 20світоч — а, ч. 1) заст., поет. Велика свічка. || Смолоскип. || Свічник. || Світило. 2) перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. 3) перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо … | ||
+ | Український тлумачний словник |
Поточна версія на 14:27, 17 листопада 2015
Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. Свічечка, свіченька.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІ́ЧКА, и, жін. 1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Іван Франко, XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Іван Франко, IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей... (Борис Грінченко, II, 1963, 293); * У порівняннях. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Максим Рильський, I, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Олесь Гончар, IV, 1960, 59); // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 280); // у знач. присл. свічкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар'єром (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука і життя, 2, 1967, 22).
"Словопедія"
СВІЧА = свічка свеча, свечка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СВІ́ЧКА, и, ж.
1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Коцюб., І, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Фр., XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Скл., Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Фр., IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей… (Гр., II, 1963, 293); * У порівн. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Н.-Лев., II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Рильський, І, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Гончар, IV, 1960, 59); // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Хижняк, Тамара, 1959, 280); // у знач. присл. сві́чкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар’єром (Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука.., 2, 1967, 22).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. свічечка, свіченька
ЯНДЕКС словари
Существительное Свеча
Словари и энциклопедии на Академике
свічка -и, ж. 1) Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення. || перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. || у знач. присл. сві́чкою. Поставити свічку. 2) спец. Пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш в двигунах внутрішнього згоряння.
Цікаві факти
Виготовлення свічок своїми руками Матеріали для свічки своїми руками
1. Формочки. Підходить все, що не буде вбирати віск. Пластик, гума, скло, залізо... Дивимося навколо і знаходимо форми майбутніх свічок. Новорічний кулька, коробочка з-під льодяників у формі серця, стаканчик з-під йогурту... Нехай ваші очі стануть допитливими і уважними, і ви непомітний, як станете чарівниками, що перетворюють мертві форми в живу красу. Не бійтеся, що віск не зможе відстати від стінок — для всього є свої секрети. Форми, з яких не вдасться вийняти застиглу свічку, доведеться розбити або розрізати. Тобто вони одноразові. Решта — будуть багаторазовими або хоча б «кількаразовими». Їх ми збираємо кілька днів.
2. Сам матеріал — віск, парафін, стеарин, гель... Сьогодні в магазинах для рукоділля вже продаються основи для свічок і фарбувальні пігменти. Але можна накупити свічок в господарському магазині. Білих, парафінових. Ми їх розтопимо на паровій бані.
3. Гноти. Можна взяти з розтопленим свічок, а можна скрутити або зв'язати гачком з кольорових, але тільки бавовняних ниток. Це дуже красиво, коли гніт в тон кольору свічки.
4. Ємність для плавлення воску. Це може бути будь-яка жерстяна баночка, наприклад, з-під кави. Краще приготувати кілька таких баночок для різних кольорів.
5. Інструмент типу пасатижів для того, щоб виймати гарячу ємність, пінцет для гнота, і для нього ж щось типу бамбуковій палички, або олівця, щоб закріпити зверху на формі.
6. Каструлька для парової бані.
7. Алюмінієва фольга, щоб захистити робочу поверхню від загоряння і жирних плям. Можна застелити стіл звичайної харчової фольгою.
8. Паличка для перемішування воску — навіть паличка для морозива підійде.
9. Барвники. Зараз багато хто використовує для забарвлення свічок воскові крейди. Можна купити пачку, але тільки не самих дешевих китайських, бо свічка з ними буде стріляти і коптити. Як барвник прекрасно підійдуть залишки кольорових свічок. І фарба акрилова, і масляна, якщо є. Навіть декоративна косметика використовується як кольоровий пігмент — перламутрові тіні або помада.
10. Ароматизатори. Капелька ефірного масла, змішана з воском при згорянні наповнить кімнату ароматом. Також мелена кава підходить.
11. Декоративні елементи. Залежно від тематики майбутніх свічок. Кавові зерна, дрібні черепашки, бісер, стеклярус... все, що вважаєте за потрібне. Тільки матеріали, які можуть загорітися, використовувати не варто. Якщо ви не хочете, щоб приємний вечір перетворився на вечір згорілої скатертини, гару, кіптяви і генерального прибирання.
12. Харчова сода повинна бути під рукою на випадок, якщо загориться парафін. Засипаємо содою, ні в якому разі не заливаємо водою!
Львівська свічкова мануфактура
Більше читати тут http://www.candles.lviv.ua/uk/candles/
Ілюстрації
Медіа
Див. також
[1]
• ===Словари и энциклопедии на Академике=== 1свічка — [св’і/чка] чкие, д. і м. св і/ц :і, мн. чки/, чо/к дв і св і/чкие … Орфоепічний словник української мови • 2свічка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири свічки … Орфографічний словник української мови • 3свічка — и, ж. 1) Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення. || перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. || у знач. присл. сві/чкою. Поставити свічку. 2) спец. Пристрій, за допомогою якого… … Український тлумачний словник • 4свічка — свіча, світо[и]ч (велика); лоївка (з лою) … Словник синонімів української мови • 5свічка вінчальна — Свічка, яку дають у руки нареченим під час здійснення обряду вінчання … Словник церковно-обрядової термінології • 6свічка дияконська — Те саме, що примикирій … Словник церковно-обрядової термінології • 7свічка переносна — Те саме, що примикирій … Словник церковно-обрядової термінології • 8вінчальна свічка — див. свічка вінчальна … Словник церковно-обрядової термінології • 9дияконська свічка — див. свічка дияконська … Словник церковно-обрядової термінології • 10переносна свічка — див. свічка переносна … Словник церковно-обрядової термінології • 11бурильна свічка — бурильная свеча drill pipe stand *Gestängezug – частина бурильної колони, нерознімна при спуско підіймальних операціях; складається з двох, трьох або чотирьох бурильних труб, зґвинчених між собою. Використання Б.с. скорочує час на спуско… … Гірничий енциклопедичний словник • 12світич — 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип світич 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови • 13світоч — 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип світоч 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови • 14свічкар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 15свічкарка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 16свічкарня — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови • 17світило — а, с. 1) Небесне тіло, яке випромінює світло. •• Де/нне світи/ло сонце. Нічне/ світи/ло місяць 2) чого, яке, перен. Людина, що прославилася в якій небудь сфері діяльності; знаменитість. 3) діал. Церковна свічка … Український тлумачний словник • 18свічковий — а/, е/. Прикм. до свічка. || Признач. для виробництва свічок. || Признач. для свічок. Свічковий ставець … Український тлумачний словник • 19світильник — а, ч. 1) Прилад для освітлення у вигляді лампади, плошки, куди наливають олію і вставляють гніт. 2) Те саме, що свічник. 3) Великий освітлювальний прилад, а також арматура до нього. 4) Оздоблена свічка, яку тримає світилка на весіллі … Український тлумачний словник • 20світоч — а, ч. 1) заст., поет. Велика свічка. || Смолоскип. || Свічник. || Світило. 2) перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. 3) перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо … Український тлумачний словник