Відмінності між версіями «Боз»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
кличний бо́зе* | кличний бо́зе* | ||
| + | ==ЦІКАВІ ФАКТИ== | ||
| + | |||
| + | Це рослина, що володіє потужними цілющими властивостями, потрапило в фольклор практично всіх країн, де воно виростає. Одна з численних легенд, пов’язаних з бузиною, свідчить, що Іуда, незабаром після того як зрадив Ісуса Христа, повісився саме на цьому дереві. Так, звичайно бузина росте кущем, і гілки її недостатньо міцні, щоб витримати вагу людини, однак вона буває і досить великим, розлогим деревом. | ||
| + | |||
| + | У легендах багатьох народів розповідалося про живуть в бузині відьом і фей; спати під нею вважалося небезпечним — і тому, що сплячого можуть зачарувати феї, й тому, що запаху, витікаючого від листя бузини, приписувалося м’яке наркотичну дію. | ||
| + | |||
| + | В той же час в дуже багатьох країнах, в тому числі і в Росії, бузину садили поруч з будинками, щоб захиститися від впливу темних сил. Крім того, запах листя бузини відганяв мух. Букети з гілок бузини вішали на двері комор, прикріплювали до упряжі коней, особливо якщо відправлялися в далеку дорогу. Вважалося також, що бузина захищає молоко від прокисання. | ||
| + | |||
| + | Поруч з пекарнями обов’язково повинна була зростати бузина, а якщо ні, вінки з гілок бузини слід було повісити на двері. Захищалися не від кого-небудь, а від самого диявола — за повір’ями, йому подобається бувати там, де багато печей і спека. При цьому вносити бузину в будинок було небажано, за винятком ягід і квіток, які використовувалися в лікувальних цілях. | ||
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
"Sambucus, бузина", укр. боз, болг. бъз, сербохорв. баз м., база ж., бзова, зова (из *бъзова), словен. bz, род. п. bza, чеш. bez, род. п. bza, польск. bez, род. п. bzu "сирень", в.-луж. boz, н.-луж. bez, baz. Другая ступень вокализма: бузина. Обычно праслав. *bъzъ относят к названию бука: лат. fagus, др.-исл. bok, греч. , дор. "дуб", с которыми также сравнивается курд. buz "вяз", нов.-исл. beyki "бук" (*baukia-); см. Бартоломэ, IF 9, 271; Остхоф, ВВ 29, 249 и сл.; Бернекер 1, 111; Хоопс, Waldb. 126. •• [См. еще Рудницкий, BPTJ, 15, 1956, стр. 127 и сл. – Т.] | "Sambucus, бузина", укр. боз, болг. бъз, сербохорв. баз м., база ж., бзова, зова (из *бъзова), словен. bz, род. п. bza, чеш. bez, род. п. bza, польск. bez, род. п. bzu "сирень", в.-луж. boz, н.-луж. bez, baz. Другая ступень вокализма: бузина. Обычно праслав. *bъzъ относят к названию бука: лат. fagus, др.-исл. bok, греч. , дор. "дуб", с которыми также сравнивается курд. buz "вяз", нов.-исл. beyki "бук" (*baukia-); см. Бартоломэ, IF 9, 271; Остхоф, ВВ 29, 249 и сл.; Бернекер 1, 111; Хоопс, Waldb. 126. •• [См. еще Рудницкий, BPTJ, 15, 1956, стр. 127 и сл. – Т.] | ||
Версія за 00:01, 17 листопада 2015
Боз, -зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Боз, -зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОЗ, у, чол., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Ольга Кобилянська, III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Осип Маковей, Вибр., 1954, 34); * У порівняннях. Лице.. було синє, як боз (Іван Франко, III, 1950, 46).
===«Словники України on-line»===боз – іменник чоловічого роду
(бузок) відмінок однина множина називний боз родовий бо́зу давальний бо́зу, бо́зові знахідний боз орудний бо́зом місцевий на/у бо́зі, по бо́зу кличний бо́зе*
ЦІКАВІ ФАКТИ
Це рослина, що володіє потужними цілющими властивостями, потрапило в фольклор практично всіх країн, де воно виростає. Одна з численних легенд, пов’язаних з бузиною, свідчить, що Іуда, незабаром після того як зрадив Ісуса Христа, повісився саме на цьому дереві. Так, звичайно бузина росте кущем, і гілки її недостатньо міцні, щоб витримати вагу людини, однак вона буває і досить великим, розлогим деревом.
У легендах багатьох народів розповідалося про живуть в бузині відьом і фей; спати під нею вважалося небезпечним — і тому, що сплячого можуть зачарувати феї, й тому, що запаху, витікаючого від листя бузини, приписувалося м’яке наркотичну дію.
В той же час в дуже багатьох країнах, в тому числі і в Росії, бузину садили поруч з будинками, щоб захиститися від впливу темних сил. Крім того, запах листя бузини відганяв мух. Букети з гілок бузини вішали на двері комор, прикріплювали до упряжі коней, особливо якщо відправлялися в далеку дорогу. Вважалося також, що бузина захищає молоко від прокисання.
Поруч з пекарнями обов’язково повинна була зростати бузина, а якщо ні, вінки з гілок бузини слід було повісити на двері. Захищалися не від кого-небудь, а від самого диявола — за повір’ями, йому подобається бувати там, де багато печей і спека. При цьому вносити бузину в будинок було небажано, за винятком ягід і квіток, які використовувалися в лікувальних цілях.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
"Sambucus, бузина", укр. боз, болг. бъз, сербохорв. баз м., база ж., бзова, зова (из *бъзова), словен. bz, род. п. bza, чеш. bez, род. п. bza, польск. bez, род. п. bzu "сирень", в.-луж. boz, н.-луж. bez, baz. Другая ступень вокализма: бузина. Обычно праслав. *bъzъ относят к названию бука: лат. fagus, др.-исл. bok, греч. , дор. "дуб", с которыми также сравнивается курд. buz "вяз", нов.-исл. beyki "бук" (*baukia-); см. Бартоломэ, IF 9, 271; Остхоф, ВВ 29, 249 и сл.; Бернекер 1, 111; Хоопс, Waldb. 126. •• [См. еще Рудницкий, BPTJ, 15, 1956, стр. 127 и сл. – Т.]
Ілюстрації
|
|
|
