Відмінності між версіями «Боз»
(Створена сторінка: '''Боз, -зу,''' ''м.'' '''= Бузина.''' Вх. Пч. II. 36.'' Під бзом сидить нечистий.'' ЕЗ. V. 246. ''Від бзу бол...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Боз, -зу,''' ''м.'' '''= [[Бузина]].''' Вх. Пч. II. 36.'' Під бзом сидить нечистий.'' ЕЗ. V. 246. ''Від бзу болить голова.'' ЕЗ. V. 246. | '''Боз, -зу,''' ''м.'' '''= [[Бузина]].''' Вх. Пч. II. 36.'' Під бзом сидить нечистий.'' ЕЗ. V. 246. ''Від бзу болить голова.'' ЕЗ. V. 246. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | '''Боз, -зу,''' ''м.'' '''= [[Бузина]].''' Вх. Пч. II. 36.'' Під бзом сидить нечистий.'' ЕЗ. V. 246. ''Від бзу болить голова.'' ЕЗ. V. 246. | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | БОЗ, у, чол., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Ольга Кобилянська, III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Осип Маковей, Вибр., 1954, 34); * У порівняннях. Лице.. було синє, як боз (Іван Франко, III, 1950, 46). | ||
| + | |||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===боз – іменник чоловічого роду | ||
| + | |||
| + | (бузок) | ||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний боз | ||
| + | родовий бо́зу | ||
| + | давальний бо́зу, бо́зові | ||
| + | знахідний боз | ||
| + | орудний бо́зом | ||
| + | місцевий на/у бо́зі, по бо́зу | ||
| + | кличний бо́зе* | ||
| + | |||
| + | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| + | "Sambucus, бузина", укр. боз, болг. бъз, сербохорв. баз м., база ж., бзова, зова (из *бъзова), словен. bz, род. п. bza, чеш. bez, род. п. bza, польск. bez, род. п. bzu "сирень", в.-луж. boz, н.-луж. bez, baz. Другая ступень вокализма: бузина. Обычно праслав. *bъzъ относят к названию бука: лат. fagus, др.-исл. bok, греч. , дор. "дуб", с которыми также сравнивается курд. buz "вяз", нов.-исл. beyki "бук" (*baukia-); см. Бартоломэ, IF 9, 271; Остхоф, ВВ 29, 249 и сл.; Бернекер 1, 111; Хоопс, Waldb. 126. •• [См. еще Рудницкий, BPTJ, 15, 1956, стр. 127 и сл. – Т.] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
Версія за 23:36, 16 листопада 2015
Боз, -зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Боз, -зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОЗ, у, чол., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Ольга Кобилянська, III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Осип Маковей, Вибр., 1954, 34); * У порівняннях. Лице.. було синє, як боз (Іван Франко, III, 1950, 46).
===«Словники України on-line»===боз – іменник чоловічого роду
(бузок) відмінок однина множина називний боз родовий бо́зу давальний бо́зу, бо́зові знахідний боз орудний бо́зом місцевий на/у бо́зі, по бо́зу кличний бо́зе*
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
"Sambucus, бузина", укр. боз, болг. бъз, сербохорв. баз м., база ж., бзова, зова (из *бъзова), словен. bz, род. п. bza, чеш. bez, род. п. bza, польск. bez, род. п. bzu "сирень", в.-луж. boz, н.-луж. bez, baz. Другая ступень вокализма: бузина. Обычно праслав. *bъzъ относят к названию бука: лат. fagus, др.-исл. bok, греч. , дор. "дуб", с которыми также сравнивается курд. buz "вяз", нов.-исл. beyki "бук" (*baukia-); см. Бартоломэ, IF 9, 271; Остхоф, ВВ 29, 249 и сл.; Бернекер 1, 111; Хоопс, Waldb. 126. •• [См. еще Рудницкий, BPTJ, 15, 1956, стр. 127 и сл. – Т.]
