Відмінності між версіями «Форс»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Форс, -су, '''''м. ''= '''Бута. '''Фр. (Желех.). | '''Форс, -су, '''''м. ''= '''Бута. '''Фр. (Желех.). | ||
− | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | |
'''ФОРС''', у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (''розкошами, одягом, манерами і т. ін.''). | '''ФОРС''', у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (''розкошами, одягом, манерами і т. ін.''). | ||
Версія за 23:12, 16 листопада 2015
Форс, -су, м. = Бута. Фр. (Желех.).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.).
— Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340);
—А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); //
Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 626.