Відмінності між версіями «Дурощі»
(Створена сторінка: '''Дурощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''Глупости. ''Йому все дурощі в голові. ''Ном. № 10804. ''З серця чол...) |
(→Медіа) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дурощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''Глупости. ''Йому все дурощі в голові. ''Ном. № 10804. ''З серця чоловіка виходять дурощі. ''Єв. Мр. VII. 22. | '''Дурощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''Глупости. ''Йому все дурощі в голові. ''Ном. № 10804. ''З серця чоловіка виходять дурощі. ''Єв. Мр. VII. 22. | ||
| + | [[Категорія:Ду]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/duroshhi]=== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ДУ́РОЩІ, ів, мн., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Нерозумні, безглузді вчинки. — Хлопець ти хороший, кинь дурощі (Іван Микитенко, II, 1957, 470); | ||
| + | // Позбавлені розумного змісту думки, слова. — Я вже й сам не тямлю, де в мене тії дурощі беруться, — от наче щось сіпне! (Леся Українка, III, 1952, 367); — Хто міг подумати? Син такого батька, а дивись, які дурощі у нього в голові (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 214). | ||
| + | ♦ Вибивати (вибити) дурощі з голови (з кого-небудь) — заставляти кого-небудь позбутися примх, капризів, нерозумних, безглуздих учинків, думок. — Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137); Коли граната вибухнула.. Антоніна почала старанно вибивати дурощі з Василика (Олександр Довженко, I, 1958, 392). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присудк. сл. Не варте уваги. Те, що парубком там трохи дозволяв собі, це дурощі. Тепер він батько (Яків Качура, II, 1958, 21); В думці погодився з Шухновським: це не критика, а дурощі. Але все ж був удар (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 117). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:duri1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:duri2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:duri3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| viv1OyCeaPE}} | ||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
Поточна версія на 14:15, 9 листопада 2015
Дурощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.
Сучасні словники
[1]
Тлумачення слова у сучасних словниках ДУ́РОЩІ, ів, мн., розм.
1. Нерозумні, безглузді вчинки. — Хлопець ти хороший, кинь дурощі (Іван Микитенко, II, 1957, 470); // Позбавлені розумного змісту думки, слова. — Я вже й сам не тямлю, де в мене тії дурощі беруться, — от наче щось сіпне! (Леся Українка, III, 1952, 367); — Хто міг подумати? Син такого батька, а дивись, які дурощі у нього в голові (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 214). ♦ Вибивати (вибити) дурощі з голови (з кого-небудь) — заставляти кого-небудь позбутися примх, капризів, нерозумних, безглуздих учинків, думок. — Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137); Коли граната вибухнула.. Антоніна почала старанно вибивати дурощі з Василика (Олександр Довженко, I, 1958, 392).
2. у знач. присудк. сл. Не варте уваги. Те, що парубком там трохи дозволяв собі, це дурощі. Тепер він батько (Яків Качура, II, 1958, 21); В думці погодився з Шухновським: це не критика, а дурощі. Але все ж був удар (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 117).
Ілюстрації
|
|
|
