Відмінності між версіями «Нудьгувати»
(Створена сторінка: '''Нудьгувати, -гую, -єш, '''''гл. ''= '''Нудитися. ''' Категорія:Ну) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нудьгувати, -гую, -єш, '''''гл. ''= '''Нудитися. ''' | '''Нудьгувати, -гую, -єш, '''''гл. ''= '''Нудитися. ''' | ||
| + | [[Категорія:Ну]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/baghatyj]=== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | НУДЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). Якову немає роботи. Нудьгує Яків, зникає часом з двору (Панас Мирний, I, 1954, 232); Нудьгував цілий день і тепер нудьгую в своїй кімнаті, номері «Брістоля» (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 219); — Клубу в селі нема. молодь нудьгує, а він [голова сільради] собі папери перечитує (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99). | ||
| + | |||
| + | 2. за ким—чим, по кому—чому, без кого—чого і без додатка. Перебувати в тривожно-очікувальному етапі; непокоїтися, журитися. — Що ж ти, Василино, не нудьгуєш за своєю Комарівкою? — спитав ласкаво панич (Нечуй-Левицький, II, 1950, 59); Олександра нудьгувала в службі. Думки її рвались поза обсяг щоденщини; вона бажала кращого, празникового життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Батальйон одержав нарешті пошту.. Сагайді не було нічого. Він, видно, нудьгує і не знаходить собі місця (Олесь Гончар, III, 1959, 85); Їм сниться: робота прийшла до рук, нудьгують обоє по ній (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 34); [Шалімов:] Я бачу, ти тут не нудьгуєш без мене. Швидко знайшла собі кумира (Іван Кочерга, II, 1956, 30). | ||
| + | Нудьгувати світом — те саме, що Нудити світом (див. нудити). [Палажка:] Он нещасна Химка, теж по-модному захотіла жити, та тепер і нудьгує світом (Панас Мирний, V, 1955, 211). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ny1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ny2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ny3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
Поточна версія на 01:18, 6 листопада 2015
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = Нудитися.
Сучасні словники
[1]
Тлумачення слова у сучасних словниках НУДЬГУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). Якову немає роботи. Нудьгує Яків, зникає часом з двору (Панас Мирний, I, 1954, 232); Нудьгував цілий день і тепер нудьгую в своїй кімнаті, номері «Брістоля» (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 219); — Клубу в селі нема. молодь нудьгує, а він [голова сільради] собі папери перечитує (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99).
2. за ким—чим, по кому—чому, без кого—чого і без додатка. Перебувати в тривожно-очікувальному етапі; непокоїтися, журитися. — Що ж ти, Василино, не нудьгуєш за своєю Комарівкою? — спитав ласкаво панич (Нечуй-Левицький, II, 1950, 59); Олександра нудьгувала в службі. Думки її рвались поза обсяг щоденщини; вона бажала кращого, празникового життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Батальйон одержав нарешті пошту.. Сагайді не було нічого. Він, видно, нудьгує і не знаходить собі місця (Олесь Гончар, III, 1959, 85); Їм сниться: робота прийшла до рук, нудьгують обоє по ній (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 34); [Шалімов:] Я бачу, ти тут не нудьгуєш без мене. Швидко знайшла собі кумира (Іван Кочерга, II, 1956, 30).
Нудьгувати світом — те саме, що Нудити світом (див. нудити). [Палажка:] Он нещасна Химка, теж по-модному захотіла жити, та тепер і нудьгує світом (Панас Мирний, V, 1955, 211).
Ілюстрації
|
|
|
