Відмінності між версіями «Отрута»

Поточна версія на 20:56, 3 листопада 2015

Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.

Сучасний словник

ОТРУ́ТА, и, жін. 1. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. — Отрута, отрута, — шептали молдувани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); Бджолина отрута давно вже використовується в медицині для лікування багатьох хвороб (Наука і життя, 10, 1968, 36); * Образно. Всіх вчарувало воно [щастя] навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти (Леся Українка, III, 1952, 550); * У порівняннях. В же якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров (Михайло Стельмах, II, 1962, 300); // перен. Те, що нестримно вабить до себе. [Зінька:] Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. ..Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 59); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем, недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (Максим Рильський, I, 1956, 177); // перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось. Мільйони екземплярів буржуазних газет розносять отруту обману всюди (Ленін, 32, 1973, 327); Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю (Леся Українка, III, 1952, 528); Не поможе і отрута хитрої неправди у брехливім лютім вої із-за океану (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 325). 2. перен. Злість, ненависть. — Походжай, доню, та насіннячко лузай! — промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася (Панас Мирний, I, 1949, 386).

Дія

Дія отрут обумовлена їх хімічними реакціями з речовинами, що входять до складу клітин і тканин організму, а також що беруть участь у тканинному обміні (наприклад, при отруєнні синильною кислотою).

Сила і характер дії отрут залежать від їх хімічної структури, фізико-хімічних властивостей, структурних і функціональних особливостей організму, що обумовлює вибіркову токсичність отрути по відношенню до окремих видів тварин або рослин, а також «спорідненість» («тропність») до певних систем або органів (наприклад, нейротропні отрути, що вражають переважно нервову систему).

Отрути проникають в організм людини головним чином через травні і дихальні органи; з організму видаляються нирками, кишечником, легенями та ін.

Види

За походженням отрути поділяють на рослинні, тваринні, мінеральні і продукти хімічного синтезу (отрути промислові, пестициди).

Вивченням дії отрут займається токсикологія.

Ілюстрації

Медіа