Відмінності між версіями «Гальмо»

Версія за 20:17, 3 листопада 2015

Гальмо, -ма, с. 1) Тормозъ для остановки колеса экипажа, колеса мельницы (деревянныя дуги, сжимающія посредствомъ веревки мельничное колесо, когда надо остановить его) и пр. 2) Переносно: препятствіе, задержка. 3) Изъянъ. А нічого собі шкапина, без гальма, ні за що зганить. О. 1861. XI. Св. 49.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках У техніці[ред. • ред. код] Гальмами можуть обладуватися як машини та механізми, так і їх рухомі частини.

Ними оснащені всі транспортні засоби, у тому числі поїзди, автобуси, автомобілі усіх типів та причепи[2] до них, мотоцикли, велосипеди тощо. Гальма також застосовують у багажних та продуктових візках, дитячих і інвалідних колясках та інших транспортних засобах і механізмах.

Гальмами безпеки обладнують ліфти, які призначені зупинити кабіну ліфта у разі обриву тросів. «Шахтні парашути» забезпечують безпечне плавне гальмування кліті у момент обриву підіймального каната.

Літаки, окрім того, що обладнані гальмами для коліс на шасі, також мають аеродинамічні пристрої, що застосовуються для зменшення їх швидкості у польоті та, навіть і спеціальні парашути для скорочення посадкового шляху.

Для зниження швидкості руху космічних апаратів застосовують гальмівні реверсні двигуни. У літаках застосовують реверс вектору тяги для зниження швидкості та для зменшення гальмівного шляху у процесі гальмування під час посадки. Реверсивне гальмування застосовують у машинах і механізмах із електроприводом, на колісних транспортних засобах на електротязі, а також на річкових і морських суднах.

Для зменшення віддачі під час стрільби та її негативних наслідків застосовують пристрої, які називають ствольним гальмом, гальмом віддачі, противідкатним пристроєм тощо.

У транспортних засобах[ред. • ред. код] У галузі дорожніх та позадорожніх транспортних засобів під терміном гальмо найчастіше розуміють гальмівний механізм — пристрій, призначений для зниження швидкості, обмеження її на спусках, чи для повної зупинки та утримування у нерухомому стані автомобіля або іншого транспортного засобу.

У випробувальному обладнанні та у пристроях, що створюють навантаження[ред. • ред. код] Обладнання, яке застосовується для проведення випробувань транспортних засобів, їх двигунів тощо обладнують гальмами різного типу, які являють собою пристрої, призначені для створення навантажень на ведучих колесах чи інших рушіях механічних транспортних засобів або на приводних валах двигунів, силових установок тощо, відбираючи чи поглинаючи енергію, яка розсіюється елементами гальма або акумулюється для подальшого її використання. У обладнанні, призначеному для тренувань чи для реабілітації пацієнтів, встановлюють різного типу гальма, призначенням яких є створення дозованого гальмівного момента шляхом часткового загальмування їх рухомих частин для створення опору руху, і таким чином, для створення необхідного фізичного навантаження. У підіймально-транспортному обладнанні[ред. • ред. код] У галузі підіймально-транспортного обладнання та машин і механізмів іншого призначення, які можуть пересуватися, чи мають рухомі частини, під терміном гальмо розуміють пристрої, призначені для зниження або обмеження швидкості їх пересування чи повної зупинки і утримування у нерухомому стані як безпосередньо підіймально-транспортного обладнання, так і вивішених вантажів, чи взаємного переміщення їх вузлів і деталей.

Типи гальм[ред. • ред. код] В залежності від типу механізму, який поглинає чи перетворює кінетичну енергію рухомих машин, механізмів або їх складових частин, розрізняють наступні види гальм:

механічні (фрикційні); гідравлічні (не плутати із гальмами з гідроприводом); пневматичні (компресорного типу – не плутати із гальмами з пневмоприводом); аеродинамічні; електромагнітні (не плутати із гальмами з електроприводом). Механічні гальма[ред. • ред. код] Механічне гальмо поглинає та розсіює кінетичну енергію в результаті взаємного тертя рухомих і нерухомих частин машин та механізмів чи їх деталей.

Кулькове гальмо Ободове гальмо Шинне гальмо Барабанне гальмо Дискове гальмо Стрічкове гальмо Залізничне гальмо Рельсове гальмо — вид механічного гальмівного пристрою, призначений для зупинки і утримування у нерухомому стані рейкових транспортних засобів. Зупинювач — вид механічного гальмівного пристрою, призначений для зупинки і утримування вантажу на у підвішеному стані. Можуть зустрічатися механічні гальма із можливістю рекуперативного гальмування, відбираючи енергію на розкручування маховика у режимі гальмування, та віддаючи її для розгону із застосуванням спеціальних трансмісій та/або варіаторів швидкості.

Гідравлічні гальма[ред. • ред. код] Гідравлічне гальмо поглинає, розсіює чи акумулює кінетичну енергію в результаті перемішування, рециркуляції або стиснення рідини.

В якості гідравлічних гальм застосовуються рідинні:

Ретардери. Інтардери. Гідротрансформатори (у режимі гальмування). Пневматичні гальма[ред. • ред. код] Пневматичне гальмо поглинає, розсіює чи акумулює кінетичну енергію в результаті стиснення повітря або його сумішей.

В якості пневматичних гальм застосовуються:

Поршневі двигуни, які переводять у режим роботи із мінімальними обертами, штучно створюючи протитиск на вихлопі. Поршневі двигуни, які штучно переводять із режиму роботи «двигуна» у режим «нагнітання», штучно створюючи і регулюючи протитиск. Аналоги компресорів чи компресори, які працюють із штучно створюваним регульованим протитиском та/або із пневмоакумуляторами. Аеродинамічні гальма[ред. • ред. код] Аеродинамічне гальмо створює аеродинамічний опір руху транспортного засобу у повітряному чи у газовому середовищі.

В якості аеродинамічних гальм застосовуються:

Аеродинамічні гальма. Інтерцептори, закрилки, передкрилки, спойлери, та інші засоби керування літаком, які можуть збільшити його аеродинамічний опір. Гальмівні парашути. Електромагнітні гальма[ред. • ред. код] Електромагнітне гальмо поглинає, розсіює чи акумулює потенціальну та кінетичну енергію машин та механізмів в результаті взаємодії електромагнітних полів рухомих і нерухомих частин машин і механізмів.

Електродвигун-генератор із: реостатним гальмуванням (розсіюванням енергії та перетворенням її в теплову); реверсивним гальмуванням (гальмуванням протиструмом); поєднанням реостатно-реверсивного гальмування; рекуперативним гальмуванням (із поверненням електроенергії в мережу чи її накопиченням в акумуляторах). Ретардер (із розсіюванням енергії за рахунок вихрових струмів у дисках, рейках чи у інших деталях машин і механізмів). Інтардер. Інші значення[ред. • ред. код] У техніці — застосований у множині, термін може означати гальмівну систему або сукупність гальмівних систем транспортних засобів, машин, механізмів чи інших технічних пристроїв. У розмовній мові — людина з уповільненим мисленням, розумінням чи з уповільненими реакціями.[3] У теоретичній фізиці — речовини та/або спеціальні пристрої, які зменшують швидкість та/або диференційовано змінюють напрямок поширення електромагнітних та інших видів випромінювань, потоків заряджених часток тощо. У ядерній фізиці — речовини, сполуки та/або спеціальні пристрої, які зменшують швидкість ланцюгової реакції. У хімії — речовини та/або сполуки (інгібітори), які зменшують швидкість протікання хімічних реакції. Вживання термінів «гальмовий» та «гальмівний» в українській мові[ред. • ред. код] В нормативних документах, технічній літературі та у численних публікаціях трапляються випадки невірного вживання термінів "гальмовий", "гальмова", та "гальмівний", "гальмівна".

Терміни "гальмовий", "гальмова" вживаються у випадках, якщо вони відноситься безпосередньо до гальма (безпосередньо до гальмівного механізму) – "гальмовий барабан", "гальмова колодка"[4], "гальмова накладка", "гальмові скоби", "гальмовий башмак" тощо. Англійські відповідники – "brake drum", "brake shoe", та ін.

Якщо термін відноситься до систем, їх окремих складових (окрім безпосередньо гальма) або характеристик, тоді застосовуються терміни "гальмівний", "гальмівна" - "гальмівний механізм (гальмо)" , "гальмівні сили", "гальмівна діаграма", "гальмівна система" тощо. Англійські відповідники - "braking system (brake)", "braking forces", "braking diagram" та ін. Невірне вживання цих термінів зустрічається і в англомовній літературі. Для довідки рекомендується користуватись ДСТУ 2886-94[5]; ДСТУ 2916-94[4], а також міжнародним стандартом ІSO 116, або національними стандартами конкретних країн, а найкраще – англомовними[6][7] чи франкомовними[8][9] версіями Правил UN/ECE R 13, UN/ECE R 13H (в Україні введені в дію попередні версії цих Правил в якості державних стандартів ДСТУ UN/ECE R13 та ДСТУ UN/ECE R13H),[10] а також, держвний стандарт України ДСТУ 3649:2010.

Нижче наведені деякі із термінів, які є стандартизованими у цих нормативних документах:

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання