Відмінності між версіями «Кудись»
(Створена сторінка: '''Кудись, '''''нар. ''1) Куда-то. ''Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива усе зіма. ''С...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кудись, '''''нар. ''1) Куда-то. ''Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива усе зіма. ''Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. ''Куди ж ми підемо? Та кудись, аби дома не сидіти. '' | '''Кудись, '''''нар. ''1) Куда-то. ''Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива усе зіма. ''Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. ''Куди ж ми підемо? Та кудись, аби дома не сидіти. '' | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/kudysj]=== | ||
| + | КУДИСЬ, присл. | ||
| + | 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 226); Дівчина зажуреними очима задумано дивилася кудись (Андрій Головко, I, 1957, 108); Життя кудись іде, хвилюється, як море (Максим Рильський, I, 1960, 114); | ||
| + | // Байдуже куди. Приємно було.. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210). | ||
| + | 2. У певне (невідоме для мовця) місце. І запалить — не запалила [Синиця моря], А тільки слави наробила Та з сорому й сховалася кудись (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 38); [Олекса:] А де ж се мати? [Мар'яна:] Вони незабаром вернуться — на часиночку пішли кудись (Степан Васильченко, III, 1960, 46); — Не женіть мене звідси в санвзвод.. Тут усі наші... А там вилікують і потім зашлють кудись... (Олесь Гончар, III, 1959, 43). | ||
| + | Кудись-інде — у яке-небудь інше місце. — А німці в вас є? — Були, а це тижнів зо два як нема. Пооб'їдали нас, пообпивали, та й побралися кудись-інде, — каже білява [жінка] (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 267). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:po.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:po1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| 5cvhNmz2neU}} | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=5cvhNmz2neU | ||
Поточна версія на 22:55, 28 жовтня 2015
Кудись, нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, аби дома не сидіти.
Сучасні словники
[1]
КУДИСЬ, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 226); Дівчина зажуреними очима задумано дивилася кудись (Андрій Головко, I, 1957, 108); Життя кудись іде, хвилюється, як море (Максим Рильський, I, 1960, 114); // Байдуже куди. Приємно було.. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210). 2. У певне (невідоме для мовця) місце. І запалить — не запалила [Синиця моря], А тільки слави наробила Та з сорому й сховалася кудись (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 38); [Олекса:] А де ж се мати? [Мар'яна:] Вони незабаром вернуться — на часиночку пішли кудись (Степан Васильченко, III, 1960, 46); — Не женіть мене звідси в санвзвод.. Тут усі наші... А там вилікують і потім зашлють кудись... (Олесь Гончар, III, 1959, 43).
Кудись-інде — у яке-небудь інше місце. — А німці в вас є? — Були, а це тижнів зо два як нема. Пооб'їдали нас, пообпивали, та й побралися кудись-інде, — каже білява [жінка] (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 267).
Ілюстрації
|
|
