Відмінності між версіями «Ікластий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ікластий, іклатий, -а, -е. '''Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у. | '''Ікластий, іклатий, -а, -е. '''Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у. | ||
[[Категорія:Ік,Їк]] | [[Категорія:Ік,Їк]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
ІКЛА́СТИЙ, а, е. Який має великі ікла. Навіть коли він [собака] спокійно лежить.., пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб і так солідно звисає мокрий язик з ікластої пащі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Билися два вовки, вищиривши криваві, ікласті щелепи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 124). | ІКЛА́СТИЙ, а, е. Який має великі ікла. Навіть коли він [собака] спокійно лежить.., пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб і так солідно звисає мокрий язик з ікластої пащі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Билися два вовки, вищиривши криваві, ікласті щелепи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 124). | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
Версія за 08:32, 27 жовтня 2015
Ікластий, іклатий, -а, -е. Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у.
Сучасні словники
ІКЛА́СТИЙ, а, е. Який має великі ікла. Навіть коли він [собака] спокійно лежить.., пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб і так солідно звисає мокрий язик з ікластої пащі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Билися два вовки, вищиривши криваві, ікласті щелепи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 124). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
