Відмінності між версіями «Обговорення:Ажень»
(→Слова, що додав(ла)) |
(→Слова, що додав(ла)) |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:670px-Address-an-Envelope-to-a-Family-Step-01.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:670px-Address-an-Envelope-to-a-Family-Step-01.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 22:49, 26 жовтня 2015
Словник Грінченка і сучасність
Слова, що додав(ла)
Словник української мови (http://sum.in.ua/s/adresuvaty) Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186). 2. перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Павло Загребельний, Спека, 1961, 81).
Публічний електронний словник українскьої мови (http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8)
1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Дор., Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Коцюб., III, 1956, 186).
2. перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Загреб., Спека, 1961, 81).
Український тлумачний словник
-у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.
1) Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу.
2) перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.).
|
