Відмінності між версіями «Держава»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | =Академічний тлумачний словник (1970—1980)= | |
+ | '''ДЕ́РЖА́ВА''', и, жін., заст. | ||
+ | 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192). | ||
+ | 2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41). | ||
+ | 3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. | ||
+ | '''ДЕРЖА́ВА''', и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152); | ||
+ | // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 18:30, 23 жовтня 2015
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ буде мало де́ржави». Кременчуг. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржавіЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде побачимо. НВолынск. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192). 2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41). 3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.