Відмінності між версіями «Дрізд»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Др]] | [[Категорія:Др]] | ||
| − | ==Сучасні словники== | + | ''Курсивний текст''==Сучасні словники== |
Дрізд (Turdus) — рід птахів родини дроздових. Рід є одним із найбільших у родині дроздових і складається із близько 65 видів. | Дрізд (Turdus) — рід птахів родини дроздових. Рід є одним із найбільших у родині дроздових і складається із близько 65 видів. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 418. | ||
| + | ДРІЗД, ДРОЗД, дрозда́, ч. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Коп., Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Донч., V, 1957, 67). | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 200-201. | ||
| + | дрізд = дрозд — невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі; «свята» пташка; разом з іншими пташками вона співала Діві Марії в її успіння; за повір’ям, у гнізді чорного дрозда лежить камінь, який має здатність приносити щастя тій людині, яка ним заволодіє; за поведінкою птаха в народі здавна вгадують погоду, — «дрозди перед негодою кричать», «як дрозди у марті співають на верхів’ях дерев, то весна вже близько, а як у гілках — то ще далеко», «якщо дрозди співають в низу ялини — рік буде сприятливим, якщо вище — ціни на хліб будуть середніми, а якщо на верхівці, то ціни піднімуться» — так, що «сам заспіваєш і сам заскавучиш так жалібно, як дрізд той». Ось я чую співучого дрозда (О. Копиленко). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 01:19, 22 жовтня 2015
Дрізд, дрозда, м. = Дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Курсивний текст==Сучасні словники== Дрізд (Turdus) — рід птахів родини дроздових. Рід є одним із найбільших у родині дроздових і складається із близько 65 видів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 418. ДРІЗД, ДРОЗД, дрозда́, ч. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Коп., Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Донч., V, 1957, 67).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 200-201. дрізд = дрозд — невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі; «свята» пташка; разом з іншими пташками вона співала Діві Марії в її успіння; за повір’ям, у гнізді чорного дрозда лежить камінь, який має здатність приносити щастя тій людині, яка ним заволодіє; за поведінкою птаха в народі здавна вгадують погоду, — «дрозди перед негодою кричать», «як дрозди у марті співають на верхів’ях дерев, то весна вже близько, а як у гілках — то ще далеко», «якщо дрозди співають в низу ялини — рік буде сприятливим, якщо вище — ціни на хліб будуть середніми, а якщо на верхівці, то ціни піднімуться» — так, що «сам заспіваєш і сам заскавучиш так жалібно, як дрізд той». Ось я чую співучого дрозда (О. Копиленко).
Ілюстрації
|
|
|
|
