Відмінності між версіями «Озирк»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[ | [[ | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| + | |||
| + | О́ЗИРК, у, чол., розм., рідко. Дія за значенням озирнутися, озиратися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 215). | ||
| + | |||
| + | З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Помітивши Семка, який саме смиче на городі солому, дівчина з озирками поспішаг, до нього (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 65); б) обережно, обачно. А у мого вуйка за давніх часів усеї тої громовики було богато [багато], і довгі ще літа опісля слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його лютість (Іван Франко, I, 1955, 345). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 19: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 08:42, 19 жовтня 2015
Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6. [[
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
О́ЗИРК, у, чол., розм., рідко. Дія за значенням озирнутися, озиратися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 215).
З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Помітивши Семка, який саме смиче на городі солому, дівчина з озирками поспішаг, до нього (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 65); б) обережно, обачно. А у мого вуйка за давніх часів усеї тої громовики було богато [багато], і довгі ще літа опісля слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його лютість (Іван Франко, I, 1955, 345). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654.
Ілюстрації
|
|
|
|
