Відмінності між версіями «Тендітний»
(Створена сторінка: '''Тендітний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Були тендітні при людях. ''Котл. Ен. III. 49. Категорія:Те) |
|||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тендітний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Були тендітні при людях. ''Котл. Ен. III. 49. | '''Тендітний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Були тендітні при людях. ''Котл. Ен. III. 49. | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
+ | ==Значення== | ||
+ | ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); Олена стояла перед ним, зніяковіла й тендітна, як травинка. У білій сукенці, тонесенька в талії (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); — Будь здорова, — стиснув руками тендітні доньчині плечі (Михайло Стельмах, I, 1962, 539); Тендітні, полохливі косулі, прекрасні, як статуетки, на мить завмерли на тлі озимини (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 4); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Олесь Гончар, III, 1959, 315); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); | ||
+ | // Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений. — І що там мити? — подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Панас Мирний, III, 1954, 154); Королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка, з невисокими грудьми, вузькими стегнами, білою шкірою тіла (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 229); Фрося — тендітна, хустиною білою усе обличчя закрила, лиш очі блищать — не загоріти б! (Андрій Головко, I, 1957, 212). | ||
+ | 2. Фізично нерозвинутий. Вона здавалась занадто вже тендітною для занять таким важким видом спорту (В ім'я Вітчизни, 1954, 55); | ||
+ | // Слабкий, неміцний. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 137); | ||
+ | // Уразливий, ніжний. [Дремлюга:] А що сталось після засідання з Вернигорою? Чому він вийшов із кабінету, мов п'яний? [Пилип:] Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній... [Дремлюга:] Невже? ..От тендітна душа!.. (Олександр Корнійчук, II, 1955, 292); Не зрозуміла [мати], що в Михайлика тендітна, жіноча вдача (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354); | ||
+ | // Із слабким здоров'ям. Праця була тяжка,.. та Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Борис Грінченко, II, 1963, 260); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Олесь Гончар, II, 1959, 132). | ||
+ | 3. Який має легкі, немасивні форми; зробл. з неміцного матеріалу. Обережно, немов бере якусь надзвичайно тендітну річ, виймає старшина жереба (Леся Українка, III, 1952, 557); Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка і чогось зітхає (Михайло Стельмах, I, 1962, 271); Гострі черевички на високих каблуках під широкими шароварами видавались особливо тендітними і легкими (Олесь Гончар, IV, 1960, 58). | ||
+ | 4. Незначний, слабкий за ступенем вияву; ледь відчутний. Між гіллястими липами густіє темінь, і в ній кілька обмерзлих гіллячок колишуть тендітний кришталевий передзвін (Михайло Стельмах, I, 1962, 125). | ||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини - приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Її грація, витончена постать будили загальний подив (Ірина Вільде); Досконала фігура; Кароль кладе свою міцну кощаву руку на тендітне плече Зосі (М. Стельмах); Вона побачила, що в неї гарна ніжна шия (О. Довженко); Лаврін обняв її тонкий стан (І. Нечуй-Левицький). Стояв її син у сріблі місяця такий красний, такий делікатний з лиця, що в мами серце защеміло (Ірина Вільде); - Глянула на свою тверду, виточену білу руку і засміялася: - Бити таке тіло? Отаким гарапником? Хай тільки посміють! (Григорій Тютюнник); Тільки зрідка пройде фігура, яка з-під густого покривала видає точену жіночу поставу молодецькими рухами (І. Ле). - Пор. 1. згра́бний.СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙрідше,НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙрідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙпідсил.,НАПІВМЕ́РТВИЙпідсил.,ПЛОХИ́Йрозм.,ПЛОХЕ́НЬКИЙрозм.,ХИСТКИ́Йрозм.,ХЛИПКИ́Йрозм.,У́ТЛИЙ[ВУ́ТЛИЙ]розм.,ДО́ХЛИЙпідсил. фам.,БЕЗДУ́ЖНИЙдіал.,НЕЗДУ́ЖНИЙдіал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров’я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії [Вишневецького] Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров’я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); - Слово правди.. - то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив - велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); - Що ж це буде, Савко?- спитав він у розпачі. - Невже ми такі малосильні?Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); - Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів’я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в’яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). - Пор. ви́снажений.ТЕНДІ́ТНИЙ (про людину й тварину, частини їхнього тіла, про рослини та їхні частини - тонкий своєю будовою), НІ́ЖНИЙ, СУБТИ́ЛЬНИЙрозм.Вона - і без того тендітна й маленька - якось зразу зробилась ще тендітніша (М. Хвильовий); І вся королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка (С. Скляренко); Дуби старіють непомітно, Не те, що ясени тендітні (І. Муратов); Ніде так не стрічають радо І ніжних балерин, і левів-співаків, Як у прокурених димами вояків (М. Рильський). | ||
+ | ==Рими до слова «тендітний»== | ||
+ | Сто слів із поезії з подібними закінченнями: | ||
+ | багатодітний, привітний, макоцвітний, самоцвітний, вагітний, непомітний, помітний, примітний, самітний, гранітний, маркітний, перелітний, радикулітний, крихітний, сухітний, сирітний, суєтний, індутний, каламутний, некаламутний, смутний, попутний, неспокутний, покутний, нечутний, відчутний, невідчутний, чутний, скрутний, безсмертний, передсмертний, присмертний, досмертний, посмертний, смертний, концертний, азартний, імпортний, неприйнятний, пам’ятний, безпам’ятний, незлопам’ятний, м’ятний, абсолютний, окультний, благодатний, самодатний, придатний, здатний, вдатний, неудатний, удатний, приватний, дванадцятиватний, блаватний, томатний, гарматний, кімнатний, брунатний, мушкатний, неделікатний, платний, булатний, стократний, квадратний, ратний, ошатний, газетний, славетний, сонетний, перманетний, іншопланетний, кабінетний, трепетний, ракетний, мотоциклетний, туалетний, шляхетний, причетний, непричетний, конкретний, дискретний, сиґаретний, перфектний, абстрактний, парнокопитний, блакитний, непохитний, несхитний, спритний, ненаситний, нудотний, мерзотний, скорботний, безтурботний, блювотний, мертвотний, самотний, німотний, нотний | ||
+ | |||
+ | ==Зображення== | ||
+ | [[Файл:Нежн.jpg|міні]][[Файл:Тенді.jpg|міні]] | ||
+ | ==Відео== | ||
+ | {{#ev:youtube|SwSn5z9VyPA}} |
Поточна версія на 22:06, 7 квітня 2015
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Значення
ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); Олена стояла перед ним, зніяковіла й тендітна, як травинка. У білій сукенці, тонесенька в талії (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); — Будь здорова, — стиснув руками тендітні доньчині плечі (Михайло Стельмах, I, 1962, 539); Тендітні, полохливі косулі, прекрасні, як статуетки, на мить завмерли на тлі озимини (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 4); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Олесь Гончар, III, 1959, 315); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); // Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений. — І що там мити? — подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Панас Мирний, III, 1954, 154); Королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка, з невисокими грудьми, вузькими стегнами, білою шкірою тіла (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 229); Фрося — тендітна, хустиною білою усе обличчя закрила, лиш очі блищать — не загоріти б! (Андрій Головко, I, 1957, 212). 2. Фізично нерозвинутий. Вона здавалась занадто вже тендітною для занять таким важким видом спорту (В ім'я Вітчизни, 1954, 55); // Слабкий, неміцний. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 137); // Уразливий, ніжний. [Дремлюга:] А що сталось після засідання з Вернигорою? Чому він вийшов із кабінету, мов п'яний? [Пилип:] Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній... [Дремлюга:] Невже? ..От тендітна душа!.. (Олександр Корнійчук, II, 1955, 292); Не зрозуміла [мати], що в Михайлика тендітна, жіноча вдача (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354); // Із слабким здоров'ям. Праця була тяжка,.. та Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Борис Грінченко, II, 1963, 260); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Олесь Гончар, II, 1959, 132). 3. Який має легкі, немасивні форми; зробл. з неміцного матеріалу. Обережно, немов бере якусь надзвичайно тендітну річ, виймає старшина жереба (Леся Українка, III, 1952, 557); Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка і чогось зітхає (Михайло Стельмах, I, 1962, 271); Гострі черевички на високих каблуках під широкими шароварами видавались особливо тендітними і легкими (Олесь Гончар, IV, 1960, 58). 4. Незначний, слабкий за ступенем вияву; ледь відчутний. Між гіллястими липами густіє темінь, і в ній кілька обмерзлих гіллячок колишуть тендітний кришталевий передзвін (Михайло Стельмах, I, 1962, 125).
Словник синонімів
ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини - приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Її грація, витончена постать будили загальний подив (Ірина Вільде); Досконала фігура; Кароль кладе свою міцну кощаву руку на тендітне плече Зосі (М. Стельмах); Вона побачила, що в неї гарна ніжна шия (О. Довженко); Лаврін обняв її тонкий стан (І. Нечуй-Левицький). Стояв її син у сріблі місяця такий красний, такий делікатний з лиця, що в мами серце защеміло (Ірина Вільде); - Глянула на свою тверду, виточену білу руку і засміялася: - Бити таке тіло? Отаким гарапником? Хай тільки посміють! (Григорій Тютюнник); Тільки зрідка пройде фігура, яка з-під густого покривала видає точену жіночу поставу молодецькими рухами (І. Ле). - Пор. 1. згра́бний.СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙрідше,НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙрідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙпідсил.,НАПІВМЕ́РТВИЙпідсил.,ПЛОХИ́Йрозм.,ПЛОХЕ́НЬКИЙрозм.,ХИСТКИ́Йрозм.,ХЛИПКИ́Йрозм.,У́ТЛИЙ[ВУ́ТЛИЙ]розм.,ДО́ХЛИЙпідсил. фам.,БЕЗДУ́ЖНИЙдіал.,НЕЗДУ́ЖНИЙдіал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров’я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії [Вишневецького] Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров’я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); - Слово правди.. - то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив - велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); - Що ж це буде, Савко?- спитав він у розпачі. - Невже ми такі малосильні?Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); - Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів’я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в’яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). - Пор. ви́снажений.ТЕНДІ́ТНИЙ (про людину й тварину, частини їхнього тіла, про рослини та їхні частини - тонкий своєю будовою), НІ́ЖНИЙ, СУБТИ́ЛЬНИЙрозм.Вона - і без того тендітна й маленька - якось зразу зробилась ще тендітніша (М. Хвильовий); І вся королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка (С. Скляренко); Дуби старіють непомітно, Не те, що ясени тендітні (І. Муратов); Ніде так не стрічають радо І ніжних балерин, і левів-співаків, Як у прокурених димами вояків (М. Рильський).
Рими до слова «тендітний»
Сто слів із поезії з подібними закінченнями: багатодітний, привітний, макоцвітний, самоцвітний, вагітний, непомітний, помітний, примітний, самітний, гранітний, маркітний, перелітний, радикулітний, крихітний, сухітний, сирітний, суєтний, індутний, каламутний, некаламутний, смутний, попутний, неспокутний, покутний, нечутний, відчутний, невідчутний, чутний, скрутний, безсмертний, передсмертний, присмертний, досмертний, посмертний, смертний, концертний, азартний, імпортний, неприйнятний, пам’ятний, безпам’ятний, незлопам’ятний, м’ятний, абсолютний, окультний, благодатний, самодатний, придатний, здатний, вдатний, неудатний, удатний, приватний, дванадцятиватний, блаватний, томатний, гарматний, кімнатний, брунатний, мушкатний, неделікатний, платний, булатний, стократний, квадратний, ратний, ошатний, газетний, славетний, сонетний, перманетний, іншопланетний, кабінетний, трепетний, ракетний, мотоциклетний, туалетний, шляхетний, причетний, непричетний, конкретний, дискретний, сиґаретний, перфектний, абстрактний, парнокопитний, блакитний, непохитний, несхитний, спритний, ненаситний, нудотний, мерзотний, скорботний, безтурботний, блювотний, мертвотний, самотний, німотний, нотний