Відмінності між версіями «Хвастун»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Див. також)
(→‎Див. також)
 
(не показано 25 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Хвастун, -на, '''''м. ''Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. ''Хвастун іде земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. ''Нп.
+
==«Словарь української мови»==
 +
'''Хвастун, -на, '''''м. ''Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. ''Хвастун іде земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. ''Нп.  
 +
==Тлумачення в інших словниках==
 +
'''ХВАСТУ́Н''', а́, ч., розм. Хвастовита людина; хвалько. Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Котл., І, 1952, 237); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Ів., Таємниця, 1959, 29).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 34.
 +
 
 +
'''ХВАСТУ́Н''', а, чол., розм. Хвастовита людина; хвалько. Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 29).
  
 +
==Синоніми==
 +
'''ХВАЛЬКО́'''розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь),
 +
'''ХВАСТ''' підсил. розм.,
 +
'''ВИХВАЛЯ́КА''' підсил. розм.;
 +
 +
'''САМОХВА́Л''', '''САМОХВА́ЛЕЦЬ''' (той, хто хвалить себе);
  
 +
'''ФАНФАРО́Н''' розм. (хвалькуватий базіка).
 +
Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається,
 +
як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде);
 +
Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко);
 +
[Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий);
 +
Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко);
 +
І в великому натхненні Хоче ділом доказати [Атта Троль],
 +
Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 8: Рядок 29:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Elements_image_66998_.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Elements_image_66998_.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хвастун-2.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хвастун-2.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:952147509f6bc4089f50f622e9d3f0d7.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
−
 
+
{{#ev:youtube|yT_bAsDi1Ow}}
 +
{{#ev:youtube|9qXKx37mRsc}}
 
==Див. також==
 
==Див. також==
−
'''ХВАСТУ́Н''', а́, ч., розм. Хвастовита людина; хвалько. Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Котл., І, 1952, 237); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Ів., Таємниця, 1959, 29).
+
[[Хваст]]
  
−
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 34.
+
[[Хвастати]]
 +
 
 +
[[Хвастливий]]
 +
 
 +
[[Хвастливо]]
 +
 
 +
[[Хвастовитий]]
 +
 
 +
[[Хвастощі]]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
[http://sum.in.ua/s/khvastun Словник української мови "Академічний тлумачний словник"]
  
−
==Зовнішні посилання==
+
[http://www.unlimited-translate.org/uk/dictionaries/russian-to-ukrainian/translate/%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BD.htm Російсько-український словник]
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
[http://orfograf_ukr.academic.ru/186483/%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BD Орфографічний словник української мови]
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[http://translate.academic.ru/%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BD/uk/ Словник "Академік"]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]  
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]  
 
[[Категорія:Хв]]
 
[[Категорія:Хв]]

Поточна версія на 10:08, 6 квітня 2015

«Словарь української мови»

Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Нп.

Тлумачення в інших словниках

ХВАСТУ́Н, а́, ч., розм. Хвастовита людина; хвалько. Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Котл., І, 1952, 237); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Ів., Таємниця, 1959, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 34.

ХВАСТУ́Н, а, чол., розм. Хвастовита людина; хвалько. Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 29).

Синоніми

ХВАЛЬКО́розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.;

САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе);

ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко); [Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий); Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко); І в великому натхненні Хоче ділом доказати [Атта Троль], Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).

Ілюстрації

Zayats-hvastun.png Elements image 66998 .jpg Хвастун-2.jpg 952147509f6bc4089f50f622e9d3f0d7.jpg

Медіа

Див. також

Хваст

Хвастати

Хвастливий

Хвастливо

Хвастовитий

Хвастощі

Джерела та література

Словник української мови "Академічний тлумачний словник"

Російсько-український словник

Орфографічний словник української мови

Зовнішні посилання

Словник "Академік"

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Хвастун&oldid=131331