Відмінності між версіями «Сон»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показані 22 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну | Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну | ||
http://http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BD | http://http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BD | ||
+ | |||
+ | Додаткові відомості: | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|vfEF8MuWHpk}} | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|LIzS4tqRT3g}} | ||
+ | |||
+ | ==Фактори, що впливають на сон== | ||
+ | Сон є точним показником емоційного стану людини, стану її психічної сфери. Досить очевидно, що порушення сну у своїй основі перш за все мають ті чи інші психічні розлади. Очевидно, що параметри сну коливаються в певних межах, що обумовлено багатьма особистісними чинниками (вік, стать, характер професійної діяльності, сімейні традиції, спадкові особливості). Але на стан сну впливають і інші причини. | ||
+ | Фізичне навантаження. Результатом проведених досліджень впливу фізичного навантаження на сон є встановлення ряду факторів: 1. Перш за все, виявляється збільшення тривалості і поглиблення сну, головним чином, за рахунок збільшення дельта-сну 2. Виразність зрушень структури сну залежить від часу проведення навантаження: чим ближче до моменту засипання було навантаження, тим виражено були зрушення у структурі сну. 3. Найбільші зрушення визначаються в I циклі сну. Отже, сон виконує певну адаптивну роль при впливі фізичного навантаження, при цьому найбільше значення має дельта-сон. Адаптивні процеси відбуваються і в стані неспання, про що свідчать результати застосування денного фізичного навантаження. | ||
+ | Розумова навантаження. Розумова навантаження проводилася після робочого дня, починаючи з 18 год, і тривала 4,5-5 ч. Вона включала в себе ряд психометричних тестів, які проводилися в певній послідовності. Після цього пропонувався стандартний текст на 18 сторінках. Піддослідні після ознайомлення з ним повинні були написати два викладу: перше включало 10 пропозицій по 10 слів у кожному, і другий складав 20 пропозицій, точно відображають зміст уривка. Навантаження включала в себе суму процесів уваги, пам'яті, емоцій, елементи творчості, тобто основних доданків в інтелектуальній діяльності. | ||
+ | Тест показав, що вечірня розумове навантаження, що супроводжується почуттям втоми, викликає негрубі, але досить виразні зміни в наступному сні. Вони не носять однозначного характеру, але свідчать про залучення емоційних систем, оцінці випробуваним результатів своєї діяльності. | ||
+ | Емоційний стрес. Проведене дослідження полягала в тому, що за 2 години до початку сну створювалася емоційна ситуація, в ході якої викликалася негативна реакція. У результаті досліджень виявлено значні зміни в структурі сну .. Збільшилися активаційні показники, зазначалося більше переходів у стан неспання і в дрімоту. Ефективність сну знизилася. | ||
+ | Вплив алкоголю. Зміни, пов'язані з вживанням алкоголю, багато в чому залежать від дози алкоголю, індивідуальної толерантності, часу прийому. Після прийому етилового спирту наставало стан легкої ейфорії, неприємні відчуття при засипанні були відсутні, сон оцінювався як досить хороший, стан після пробудження не відрізнялося від звичайного. | ||
+ | Тривалість сну достовірно не змінювалася. Скоротилася час засинання. | ||
+ | Таким чином, одноразовий прийом етилового спирту в середніх дозах у чоловіків, не зловживають алкоголем, викликає характерні зміни структури сну, що проявляються в його поглибленні за рахунок наростання дельта-сну і зниження активаційних проявів. | ||
+ | http://http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BE%D0%BD | ||
+ | ==Це цікаво знати== | ||
+ | Ми щовечора, вирушаючи спати, бажаємо рідним людям і собі спокійного сну. Але чи знаєте Ви, мій шановний читачу, як відбулося слово «сон», і яке його значення? | ||
+ | |||
+ | Від слова сон відбулися вирази, що мають відношення до самого сну досить віддалене. Наприклад, «заснути» - це дієслово може вживатися як синонім поняттю «померти», «вічний сон» - цей вислів означає смерть. Прислів'я «ранок вечора мудріший» означає лягти спати і відкласти рішення проблеми, щоб зайнятися нею на наступний ранок. | ||
+ | |||
+ | Щоб зрозуміти значення слова сон, потрібно повернутися до історії його походження. У сучасних мовах, що мають німецьке походження, слово «сон» звучить як: schlaf - німецькою, slap - на голландському і sleep - англійською. | ||
+ | |||
+ | Сталося від sleps (готичного) через slaf (старо- і средневековогерманское). Німецьке слово schlafen (спати) раннє значило schlapp warden - стомитися, розслабитися. | ||
+ | |||
+ | Німецьке schlummer і англійське slumber (дрімота, сон) також мають німецьке походження та індо-німецький корінь slu. Це слово в розмовній мові стало вживатися вперше в середній і нижній частинах Верхньої Німеччини. У XVI столітті було введено в літературну мову Мартіном Лютером. | ||
+ | |||
+ | Німецьке dosen і англійське to doze означають дрімоту. Німецьке dusel (що викликає запаморочення) і англійське dizzy мають один корінь з німецьким dunstig (туманний, неясний). Це пояснює застосування слова «дрімати» при описі помутніння свідомості. | ||
+ | |||
+ | ==Зв'язок з іноземними джерелами== | ||
+ | • по-французьки - sommeil, | ||
+ | • по-іспанськи - sueno, | ||
+ | • по-італійськи - sonno, | ||
+ | • по-румунськи - somnul, | ||
+ | • по-португальськи - somno, | ||
+ | • по-датському - sovn, | ||
+ | • по-шведськи - somn, | ||
+ | • по-сербохорватської - сан, | ||
+ | • по-польськи - sen, | ||
+ | • по-російськи - сон, | ||
+ | • по-чеськи - spanek, | ||
+ | • на хінді - сона, | ||
+ | • по-болгарськи - с'н. | ||
+ | |||
+ | На інших мовах: | ||
+ | |||
+ | • по-грецьки - гипнос, | ||
+ | • по-фінськи - uni, | ||
+ | • по-угорськи - alvas, | ||
+ | • по-турецьки -уйку, | ||
+ | • по-японськи - Немур, | ||
+ | • по-давньоєврейську - шенах, | ||
+ | • на південноіндійському мовою телугу - нідура, | ||
+ | • зулуською - лала, | ||
+ | • по-китайськи - шу яо. | ||
+ | Источник: © http://sna-kantata.ru/o-znachenii-slova-son/ | ||
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | СОН | ||
− | + | вибива́тися / ви́битися зі сну. Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити. — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю... Так і дивись, що загублю... — Вибились люди зі сну... А маршеві кінця не видно (О. Гончар). | |
− | + | ||
− | + | відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч. Померти. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети); Буде у Сурамі Велике свято — пам’ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці (Лесі Українці), Що там у сон довічний відійшла (М. Рильський). | |
− | + | ||
− | + | і в сні не ба́чити кого, що. Не мати змоги навіть уявити чогось. Тих нинішніх зломиголов (глибоких ям у Бориславі) по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко). | |
− | + | ||
− | + | і (в сні) не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка. 1. Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: “Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось”. Але не сказав (О. Гончар); Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко). 2. Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок). | |
− | + | ||
− | + | і (уві́ (у) сні) не присни́ться (не присни́лось) кому, що. Щось дуже дивне, незвичайне, таке, чого не можна й уявити. — А що, панове, вам і не присниться там бути, де я побував (Г. Квітка-Основ’яненко); — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш); — Заходьте до мене. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (П. Панч). | |
+ | |||
+ | мо́рить на сон кого, безос. Хочеться спати, дрімається комусь. Днинка була сьогодні ясна й тепла, то старого трохи морило на сон (О. Маковей). | ||
+ | |||
+ | на сон гряду́щий, книжн. Перед тим, як лягати спати, заснути. — Ще не начиталася,— настрожила від печі мати на Вустю.— Щовечора, замість молитви, на сон грядущий: …Піди ночви внеси! (О. Гончар); (Софія:) Благословіть на сон грядущий… (І. Микитенко). | ||
+ | |||
+ | потягло́ (потягну́ло, похили́ло і т. ін.) на сон (до сну) кого, безос. Комусь захотілося спати. (Дід Саливон:) Чуєш, а мене потягнуло на сон (М. Стельмах); Запашний дух розпуклої верби, берези .. зламав дитяче завзяття, Марфу потягло до сну (К. Гордієнко); Очі посоловіли, він розігрівся біля вогню, і його похилило на сон (Григорій Тютюнник). | ||
+ | |||
+ | сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно, що її сон клонить (Леся Українка); Вже князя і сон зломив, В очі мов насипав приску, Голова тяжить, неначе Від маківки (І. Франко); — А-а, це ви, товаришу голова? А ми держались-держались, та таки перед світом поборов нас сон (Григорій Тютюнник); Галя ледве переставляла ниючі ноги, дрімота хилила її до землі (Ю. Збанацький). | ||
+ | |||
+ | сон не бере́ / не взяв кого і без додатка. Кому-небудь не спиться. “І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере”,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Вже панотцевого коня й немає: ще до світу махнув старий у нову дорогу: десь його й сон не взяв (П. Куліш); не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко). | ||
+ | |||
+ | сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка. Хто-небудь не може заснути. Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький); Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний). | ||
+ | |||
+ | со́нне ца́рство; ца́рство сну. 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); Царством сну здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і сонне царство водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з сонним царством на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося сонне царство (Панас Мирний). | ||
+ | [//http://slovopedia.org.ua/49/53409/361459.html]] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 23: | Рядок 97: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (15).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (15).jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (16).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (16).jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (17).jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (17).jpg|x140px]] |
− | | | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Сон.jpg]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:муж.jpg]] | |
− | = | + | |
− | + |
Поточна версія на 19:19, 4 квітня 2015
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Мет. 2. То лях, мостивий пан, од сна уставав. ЗОЮР. І. 52. Сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. МВ. І. Сон мара, Бог віра. Ном. Рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в) — білий. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. Щоб на той рік діждати сону топтати. Ном. № 332. Молода сестра сонтраву ірвала. Нп. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. Со́ник, соно́к, со́ненько. Мил. 36. Сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Макс. (1849) 102. Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. Грин. III. 205. {{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
Зміст
[сховати]Значення
Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. Сон — це внутрішнє гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного мозку і є активним нервовим процесом, який захищає нервові клітини від перенавантаження (Знання.., 3, 1968, 28); При світлі воскової свічки.. вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну http://http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BD
Додаткові відомості:
Фактори, що впливають на сон
Сон є точним показником емоційного стану людини, стану її психічної сфери. Досить очевидно, що порушення сну у своїй основі перш за все мають ті чи інші психічні розлади. Очевидно, що параметри сну коливаються в певних межах, що обумовлено багатьма особистісними чинниками (вік, стать, характер професійної діяльності, сімейні традиції, спадкові особливості). Але на стан сну впливають і інші причини. Фізичне навантаження. Результатом проведених досліджень впливу фізичного навантаження на сон є встановлення ряду факторів: 1. Перш за все, виявляється збільшення тривалості і поглиблення сну, головним чином, за рахунок збільшення дельта-сну 2. Виразність зрушень структури сну залежить від часу проведення навантаження: чим ближче до моменту засипання було навантаження, тим виражено були зрушення у структурі сну. 3. Найбільші зрушення визначаються в I циклі сну. Отже, сон виконує певну адаптивну роль при впливі фізичного навантаження, при цьому найбільше значення має дельта-сон. Адаптивні процеси відбуваються і в стані неспання, про що свідчать результати застосування денного фізичного навантаження. Розумова навантаження. Розумова навантаження проводилася після робочого дня, починаючи з 18 год, і тривала 4,5-5 ч. Вона включала в себе ряд психометричних тестів, які проводилися в певній послідовності. Після цього пропонувався стандартний текст на 18 сторінках. Піддослідні після ознайомлення з ним повинні були написати два викладу: перше включало 10 пропозицій по 10 слів у кожному, і другий складав 20 пропозицій, точно відображають зміст уривка. Навантаження включала в себе суму процесів уваги, пам'яті, емоцій, елементи творчості, тобто основних доданків в інтелектуальній діяльності. Тест показав, що вечірня розумове навантаження, що супроводжується почуттям втоми, викликає негрубі, але досить виразні зміни в наступному сні. Вони не носять однозначного характеру, але свідчать про залучення емоційних систем, оцінці випробуваним результатів своєї діяльності. Емоційний стрес. Проведене дослідження полягала в тому, що за 2 години до початку сну створювалася емоційна ситуація, в ході якої викликалася негативна реакція. У результаті досліджень виявлено значні зміни в структурі сну .. Збільшилися активаційні показники, зазначалося більше переходів у стан неспання і в дрімоту. Ефективність сну знизилася. Вплив алкоголю. Зміни, пов'язані з вживанням алкоголю, багато в чому залежать від дози алкоголю, індивідуальної толерантності, часу прийому. Після прийому етилового спирту наставало стан легкої ейфорії, неприємні відчуття при засипанні були відсутні, сон оцінювався як досить хороший, стан після пробудження не відрізнялося від звичайного. Тривалість сну достовірно не змінювалася. Скоротилася час засинання. Таким чином, одноразовий прийом етилового спирту в середніх дозах у чоловіків, не зловживають алкоголем, викликає характерні зміни структури сну, що проявляються в його поглибленні за рахунок наростання дельта-сну і зниження активаційних проявів. http://http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BE%D0%BD
Це цікаво знати
Ми щовечора, вирушаючи спати, бажаємо рідним людям і собі спокійного сну. Але чи знаєте Ви, мій шановний читачу, як відбулося слово «сон», і яке його значення?
Від слова сон відбулися вирази, що мають відношення до самого сну досить віддалене. Наприклад, «заснути» - це дієслово може вживатися як синонім поняттю «померти», «вічний сон» - цей вислів означає смерть. Прислів'я «ранок вечора мудріший» означає лягти спати і відкласти рішення проблеми, щоб зайнятися нею на наступний ранок.
Щоб зрозуміти значення слова сон, потрібно повернутися до історії його походження. У сучасних мовах, що мають німецьке походження, слово «сон» звучить як: schlaf - німецькою, slap - на голландському і sleep - англійською.
Сталося від sleps (готичного) через slaf (старо- і средневековогерманское). Німецьке слово schlafen (спати) раннє значило schlapp warden - стомитися, розслабитися.
Німецьке schlummer і англійське slumber (дрімота, сон) також мають німецьке походження та індо-німецький корінь slu. Це слово в розмовній мові стало вживатися вперше в середній і нижній частинах Верхньої Німеччини. У XVI столітті було введено в літературну мову Мартіном Лютером.
Німецьке dosen і англійське to doze означають дрімоту. Німецьке dusel (що викликає запаморочення) і англійське dizzy мають один корінь з німецьким dunstig (туманний, неясний). Це пояснює застосування слова «дрімати» при описі помутніння свідомості.
Зв'язок з іноземними джерелами
• по-французьки - sommeil, • по-іспанськи - sueno, • по-італійськи - sonno, • по-румунськи - somnul, • по-португальськи - somno, • по-датському - sovn, • по-шведськи - somn, • по-сербохорватської - сан, • по-польськи - sen, • по-російськи - сон, • по-чеськи - spanek, • на хінді - сона, • по-болгарськи - с'н.
На інших мовах:
• по-грецьки - гипнос, • по-фінськи - uni, • по-угорськи - alvas, • по-турецьки -уйку, • по-японськи - Немур, • по-давньоєврейську - шенах, • на південноіндійському мовою телугу - нідура, • зулуською - лала, • по-китайськи - шу яо. Источник: © http://sna-kantata.ru/o-znachenii-slova-son/
Сучасні словники
СОН
вибива́тися / ви́битися зі сну. Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити. — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю... Так і дивись, що загублю... — Вибились люди зі сну... А маршеві кінця не видно (О. Гончар).
відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч. Померти. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети); Буде у Сурамі Велике свято — пам’ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці (Лесі Українці), Що там у сон довічний відійшла (М. Рильський).
і в сні не ба́чити кого, що. Не мати змоги навіть уявити чогось. Тих нинішніх зломиголов (глибоких ям у Бориславі) по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко).
і (в сні) не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка. 1. Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: “Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось”. Але не сказав (О. Гончар); Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко). 2. Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок).
і (уві́ (у) сні) не присни́ться (не присни́лось) кому, що. Щось дуже дивне, незвичайне, таке, чого не можна й уявити. — А що, панове, вам і не присниться там бути, де я побував (Г. Квітка-Основ’яненко); — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш); — Заходьте до мене. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (П. Панч).
мо́рить на сон кого, безос. Хочеться спати, дрімається комусь. Днинка була сьогодні ясна й тепла, то старого трохи морило на сон (О. Маковей).
на сон гряду́щий, книжн. Перед тим, як лягати спати, заснути. — Ще не начиталася,— настрожила від печі мати на Вустю.— Щовечора, замість молитви, на сон грядущий: …Піди ночви внеси! (О. Гончар); (Софія:) Благословіть на сон грядущий… (І. Микитенко).
потягло́ (потягну́ло, похили́ло і т. ін.) на сон (до сну) кого, безос. Комусь захотілося спати. (Дід Саливон:) Чуєш, а мене потягнуло на сон (М. Стельмах); Запашний дух розпуклої верби, берези .. зламав дитяче завзяття, Марфу потягло до сну (К. Гордієнко); Очі посоловіли, він розігрівся біля вогню, і його похилило на сон (Григорій Тютюнник).
сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно, що її сон клонить (Леся Українка); Вже князя і сон зломив, В очі мов насипав приску, Голова тяжить, неначе Від маківки (І. Франко); — А-а, це ви, товаришу голова? А ми держались-держались, та таки перед світом поборов нас сон (Григорій Тютюнник); Галя ледве переставляла ниючі ноги, дрімота хилила її до землі (Ю. Збанацький).
сон не бере́ / не взяв кого і без додатка. Кому-небудь не спиться. “І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере”,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Вже панотцевого коня й немає: ще до світу махнув старий у нову дорогу: десь його й сон не взяв (П. Куліш); не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко).
сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка. Хто-небудь не може заснути. Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький); Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний).
со́нне ца́рство; ца́рство сну. 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); Царством сну здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і сонне царство водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з сонним царством на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося сонне царство (Панас Мирний). [1]]