Відмінності між версіями «Узгір’я»
(Створена сторінка: '''Узгір’я, -р’я, '''''с. ''Склонъ горы. ''Криниця під узгір’єм. ''Г. Барв. 152. ''Нехай в його суд п...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Узгір’я, -р’я, '''''с. ''Склонъ горы. ''Криниця під узгір’єм. ''Г. Барв. 152. ''Нехай в його суд по горах, по узгір’ях правда сяє. ''К. Псал. 163. | '''Узгір’я, -р’я, '''''с. ''Склонъ горы. ''Криниця під узгір’єм. ''Г. Барв. 152. ''Нехай в його суд по горах, по узгір’ях правда сяє. ''К. Псал. 163. | ||
+ | [[Категорія:Уз]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[ http://sum.in.ua/s/uzghir.ja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), я, сер. | ||
+ | 1. Невисока гора, невелика височина тощо. Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 107); Ген-ген здіймалися зелені узгір'я, освітлені сонцем, ніби казкові собори(Іван Цюпа, Краяни, 1971, 337); На взгір'ї видно було Богуслав, засипаний золотим тихим світом сонця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 131); Здалека над могилою новою, Що Канівське узгір'я засмутила, Полянською схилюся головою: Преславна будь, Тарасова могило! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 437). | ||
+ | 2. Схил гори, височини тощо. Над ставом по взгір'ю — темний сад (Андрій Головко, I, 1957, 451); В війні за правду ти гримиш, як грім, В труді шумиш, як по узгір'ях води, — — І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе! (Максим Рильський, II, 1960, 332); Дощ ішов безперестанку; хмари запнули вершину Казбеку, сповзали на узгір'я (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 112). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 405. | ||
+ | |||
+ | ===[ http://slovopedia.org.ua/47/53411/350075.html "Словопедія" ]=== | ||
+ | УЗГІР'Я | ||
+ | = взгір'я | ||
+ | 1) взгорье разг.; холм; разг. взгорок; собир. взгорья; холмы; взгорки | ||
+ | 2) склон горы [берега], отлогость; собир. склоны горы [берега], отлогости | ||
+ | ===[ http://ukrlit.org/slovnyk/узгір%27я УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | УЗГІ́Р’Я (ВЗГІ́Р’Я), я, с. | ||
+ | 1. Невисока гора, невелика височина тощо. Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір’ї наших рубак (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); Ген-ген здіймалися зелені узгір’я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (Цюпа, Краяни, 1971, 337); На взгір’ї видно було Богуслав, засипаний золотим тихим світом сонця (Н.-Лев., III, 1956, 131); Здалека над могилою новою, Що Канівське узгір’я засмутила, Полянською схилюся головою: Преславна будь, Тарасова могило! (Зеров, Вибр., 1966, 437). | ||
+ | 2. Схил гори, височини тощо. Над ставом по взгір’ю — темний сад (Головко, І, 1957, 451); В війні за правду ти гримиш, як грім, В труді шумиш, як по узгір’ях води, — І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе! (Рильський, II, 1960, 332); Дощ ішов безперестанку; хмари запнули вершину Казбеку, сповзали на узгір’я (Дмит., Наречена, 1959, 112). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 405. | ||
+ | Узгір’я, р’я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір’єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір’ях правда сяє. К. Псал. 163. | ||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 323. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://slovari.yandex.ru/узгір’я/uk-ru/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | узгір’я | ||
+ | Существительное | ||
+ | 1. взгорье; холм; (поменьше) взгорок; взгорья, холмы, взгорки | ||
+ | 2. склон горы (берега), отлогость; склони горы (берега), отлогости | ||
+ | |||
+ | ===[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/183869/узгір%27я Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | узгір'я | ||
+ | ТолкованиеПеревод | ||
+ | узгір'я | ||
+ | (взгі́р'я), -я, с. | ||
+ | 1) Невисока гора, невелика височина тощо. | ||
+ | 2) Схил гори, височини тощо. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | | http://www.photosight.ru/photos/3933855/ "| [[Зображення: узгір'я.jpg |x140px]] | ||
+ | | http://www.photosight.ru/photos/3933662/ ;"| [[Зображення: узгір'я2.jpg |x140px]] | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| https://www.youtube.com/watch?v=m4b802o9EbA }} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=m4b802o9EbA | ||
+ | |||
+ | ===[ http://uk.wikipedia.org/wiki/Міусинське_узгір'я Материал из Википедии]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Уз]] | [[Категорія:Уз]] |
Поточна версія на 08:16, 26 грудня 2014
Узгір’я, -р’я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір’єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір’ях правда сяє. К. Псал. 163.
Сучасні словники
[ http://sum.in.ua/s/uzghir.ja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), я, сер. 1. Невисока гора, невелика височина тощо. Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 107); Ген-ген здіймалися зелені узгір'я, освітлені сонцем, ніби казкові собори(Іван Цюпа, Краяни, 1971, 337); На взгір'ї видно було Богуслав, засипаний золотим тихим світом сонця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 131); Здалека над могилою новою, Що Канівське узгір'я засмутила, Полянською схилюся головою: Преславна будь, Тарасова могило! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 437). 2. Схил гори, височини тощо. Над ставом по взгір'ю — темний сад (Андрій Головко, I, 1957, 451); В війні за правду ти гримиш, як грім, В труді шумиш, як по узгір'ях води, — — І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе! (Максим Рильський, II, 1960, 332); Дощ ішов безперестанку; хмари запнули вершину Казбеку, сповзали на узгір'я (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 112). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 405.
[ http://slovopedia.org.ua/47/53411/350075.html "Словопедія" ]
УЗГІР'Я = взгір'я 1) взгорье разг.; холм; разг. взгорок; собир. взгорья; холмы; взгорки 2) склон горы [берега], отлогость; собир. склоны горы [берега], отлогости
[ http://ukrlit.org/slovnyk/узгір%27я УКРЛІТ.ORG_Cловник]
УЗГІ́Р’Я (ВЗГІ́Р’Я), я, с.
1. Невисока гора, невелика височина тощо. Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір’ї наших рубак (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); Ген-ген здіймалися зелені узгір’я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (Цюпа, Краяни, 1971, 337); На взгір’ї видно було Богуслав, засипаний золотим тихим світом сонця (Н.-Лев., III, 1956, 131); Здалека над могилою новою, Що Канівське узгір’я засмутила, Полянською схилюся головою: Преславна будь, Тарасова могило! (Зеров, Вибр., 1966, 437). 2. Схил гори, височини тощо. Над ставом по взгір’ю — темний сад (Головко, І, 1957, 451); В війні за правду ти гримиш, як грім, В труді шумиш, як по узгір’ях води, — І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе! (Рильський, II, 1960, 332); Дощ ішов безперестанку; хмари запнули вершину Казбеку, сповзали на узгір’я (Дмит., Наречена, 1959, 112). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 405. Узгір’я, р’я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір’єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір’ях правда сяє. К. Псал. 163. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 323.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
узгір’я Существительное 1. взгорье; холм; (поменьше) взгорок; взгорья, холмы, взгорки 2. склон горы (берега), отлогость; склони горы (берега), отлогости
[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/183869/узгір%27я Словари и энциклопедии на Академике]
Український тлумачний словник узгір'я ТолкованиеПеревод узгір'я (взгі́р'я), -я, с. 1) Невисока гора, невелика височина тощо. 2) Схил гори, височини тощо.
Ілюстрації
Медіаhttps://www.youtube.com/watch?v=m4b802o9EbA [ http://uk.wikipedia.org/wiki/Міусинське_узгір'я Материал из Википедии] |