Відмінності між версіями «Яблуня»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{{#ev:youtube|6l9vrmHhsl4}} | {{#ev:youtube|6l9vrmHhsl4}} | ||
+ | {{#ev:youtube|bIGXmFTLSLs}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 16:01, 20 грудня 2014
Я́блуня, -ні, ж. Яблоня. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. Ум. Я́блунька. Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку. Шевч. 693.
Сучасні словники
Я́блуня (лат. Malus) — рід листопадних дерев і кущів сімейства Розові з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами. Рід рослин — дрібних листяних дерев і чагарників родини розових. Яблуня - найпоширеніша плодова культура в Україні. Це обумовлено сприятливими грунтово-кліматичними умовами для її вирощування, надзвичайної цінністю плодів і тривалим терміном їх зберігання.Свіжі яблука містять цукру (в основному легкозасвоювані глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну), вітаміни (С, В1, В2, В6, В9, РР, Р), провітамін А (каротин), дубильні і пектинові речовини , ефірні олії, макро-і мікроелементи.
Я́БЛУНЯ, і, жін. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (Михайло Стельмах, II, 1962, 144).
♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуні
Ілюстрації
МедіаДив. такожЕнциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989. Зовнішні посилання |