Відмінності між версіями «Солонець»
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | ==Джерела та література== | + | ==Джерела та література==''' |
− | '''Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000. | + | '''''Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000. |
Кондратюк Є. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 160с.''' | Кондратюк Є. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 160с.''' | ||
+ | '''''Курсивний текст'''' | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 02:58, 19 грудня 2014
Солонець, -нця, м. 1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Чуб. V. 472. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ. Фр. Пр. 37. 2) Трава, растущая на солончакахъ. Черном.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Ґрунт, що утворюється із солончаку в результаті вимивання з верхніх шарів водорозчинних солей. Відрізняють солончаки, що містять солі у верхньому горизонті, та солонці, у яких легкорозчинні солі вимиті в глибші шари, а в колоїдній частині залишився увібраний натрій (Наука і життя, 10, 1958, 37); Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур'яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку (Леся Українка, III, 1952, 124); Солонці та солончаки без попереднього докорінного поліпшення під плодові насадження непридатні (Садівництво і ягідництво, 1957, 167).
2. Озеро або джерело з солоною водою.
3. Рослина родини лободових із соковитим стеблом і колоскоподібним суцвіттям; відзначається солевитривалістю. Солонець трав'янистий — це перша рослина при заростанні солончаків (Рослинність Нижнього Придніпров'я, 1956, 130); Отаман вибрав місце коло одного єрика, де пісок заріс.. червоним солонцем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).
4. Ділянка ґрунту із джерелом солоної води.
5. Місце, де кладуть, розсипають сіль для диких тварин. Щоб розвести і закріпити в господарстві козуль, тут етворено штучні солонці. Молоту сіль кладуть у спеціальні корита, а сіль-лизунець — у розколину пенька (По заповідних місцях України, 1960, 184).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
==Джерела та література==
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000. Кондратюк Є. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 160с.
Курсивний текст'
Зовнішні посилання
Солоне́ць (Salicornia L.) — рід однорічних рослин родини амарантових (Amaranthaceae).В Україні росте один вид — солонець трав'янистий (Salicornia europaea L.) — на мокрих солончаках та по морському побережжі, у лісостепу (на південному сході), в степу і в Криму. Містить поташ. Порошок з сухої рослини має інсектицидні властивості.