Відмінності між версіями «Базар»
Валя (обговорення • внесок) м (→Ілюстрації) |
|||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Базар, -ру,''' ''м.'' '''= [[Базарь]].''' | '''Базар, -ру,''' ''м.'' '''= [[Базарь]].''' | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | Тлумачення слова у сучасних | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
+ | ===[http://sum.in.ua/s/Bazar Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | '''БАЗАР''', у, чол. | ||
− | + | 1. Торгівля(переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 32); | |
+ | // Місце, де відбувається така торгівля. Вже їй можна, коли захотіла, і по базару самій походити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); Утоптала стежечку Через яр, Через гору, серденько, На базар (Тарас Шевченко, II, 1953, 144); У менших селах.. можна передбачити невеликі базари площею 0,3—0,5 га (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 292); | ||
+ | // Час такої торгівлі. — У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше (Марко Вовчок, I, 1955, 77); | ||
+ | // у знач. присл., кого, перен., розм. Дуже багато. Базар люду насходилось (Тарас Шевченко, I, 1951, 305). | ||
− | + | 2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них. Книжковий базар; Шкільний базар. | |
− | + | 3. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови. Хата з дітьми — базар (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 127); А я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 44). | |
− | + | ||
+ | ♦ Пташиний базар — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи. Хоча цей скелястий, похмурий, майже без дерев острів і звався пташиним базаром, проте там ніхто нічого не продавав і не купував.. Просто там завжди збиралася величезна кількість різних птахів (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 147). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/5819.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' - с. в Житомирській обл. України; 17 XI 1921 поразка Волинської групи Армії УНР, що брала участь у 2-му Зимовому поході; 359 полонених учасників походу розстріляні більшовиками. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/39139.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
+ | '''База́р''' - іменник чоловічого роду, селище в Україні; місце битви. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/36/53393/234850.html Словник іншомовник слів]=== | ||
+ | '''БАЗАР'''; ч. (перс.) | ||
+ | # Ринок, торговиця, торговище; місце, де відбувається торгівля. | ||
+ | # Торг, сільський ярмарок. | ||
+ | # Базарний день. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/38/53393/377441.html Eкономічна енциклопедія]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' рос. базар | ||
+ | |||
+ | 1. Спеціально відведене місце у населених пунктах з легкими спорудами для демонстрації (показу) товарів с.-г. продукції та продуктів повсякденного попиту. | ||
+ | |||
+ | 2. Періодичні торги, які організовуються у закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий Б., ялинковий Б., святковий Б., шкільний Б. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53393/261763.html Словник синонімів]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' - ринок, торг, (щорічний) ярмарок; (старих речей) ТАНДИТА, товчок. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/44/53393/296063.html Архітектура і монументальне мистецтво]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' (тюрк.) - Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/303310.html Українсько-російський словник]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' | ||
+ | |||
+ | 1) базар; рынок (место торговли) | ||
+ | |||
+ | 2) (беспорядочный говор, крик) перен. разг. базар | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356013.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' - як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти, ще́знути і под. Безслідно. Пропали! Як Сірко в базарі! (І. Котляревський). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/57/53393/373558.html Словар українського сленгу]=== | ||
+ | '''БАЗАР''' (-у) ч. | ||
+ | |||
+ | 1. мол., жрм, крим. Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий базар (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 44; ЯБМ, 1, 53. | ||
+ | |||
+ | *Базару (базарів) немає, мол., крим. Уживається на знак згоди з кимсь. І, звісно, смуток золотим пушком / Діткнеться серця - тут нема "базару" (П. Вольвач, Кров зухвала). | ||
+ | Відповідати за базар, мол. Говорити серйозно, з усвідомленням стану справ. ПСУМС, 4. | ||
+ | |||
+ | *Гнилий базар, крим.; мол.; жрм. Порожні балачки. ПСУМС, 31; СЖЗ, 31; ФССГД, 25. Неприємно лише вкотре перечитувати "гнилий базар" про невистояність молодого вина (Книжник, 2001, № 6). | ||
+ | |||
+ | *З'їхати з базару, мол. Сказати щось недоречне. ПСУМС, 4. | ||
+ | |||
+ | *Попасти в базар, мол. Бути зв'язаним словом. ПСУМС, 4. | ||
+ | |||
+ | *Розвести на базари. Див. «розвести». | ||
+ | |||
+ | *Фільтрувати базар, крим., мол. Бути обережним у виборі висловів (у розмові, під час суперечки). Народний депутат Олександр Волков в інтерв'ю газеті "Сьогодні", відповідаючи на запитання, чи вважає він, Волков, що депутати змінюють фракції не за фінансовими переконаннями, а за якими-небудь іншими, щиро так відповів: "Чисто за ідеологічними". Загалом, як не фільтруй "базар", а рідна мова ллється чисто-чисто, конкретно-конкретно (ВЗ, 2001, № 199-200). БСРЖ, 44; ЯБМ, 2, 467. | ||
+ | |||
+ | 2. крим. Суперечка, з'ясування стосунків. БСРЖ, 44. // мол. Галас, безлад. Альо, дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже багато галасу (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Югановы, 27. | ||
+ | *Плюшкінський базар, мол.; жарт.-ірон. Місце, де продають старі речі, товари тощо. ПСУМС, 54. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index1.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index1.jpg|x160px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexв.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexв.jpg|x160px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index2.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index2.jpg|x160px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index3.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index3.jpg|x160px]] |
− | |} | + | |} |
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|YjphIx0SPaw}} | ||
+ | {{#ev:youtube|IO2CTqqSuDk}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80 Вікіпедія] | + | *[[Базарь]] |
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | *[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80 Вікіпедія] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Рядок 43: | Рядок 114: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 20:14, 18 грудня 2014
Зміст
- 1 Словник Бориса Грінченка
- 2 Сучасні словники
- 2.1 Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 2.2 УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
- 2.3 Орфографічний словник української мови
- 2.4 Словник іншомовник слів
- 2.5 Eкономічна енциклопедія
- 2.6 Словник синонімів
- 2.7 Архітектура і монументальне мистецтво
- 2.8 Українсько-російський словник
- 2.9 Фразеологічний словник української мови
- 2.10 Словар українського сленгу
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Див. також
- 6 Зовнішні посилання
- 7 Сучасні словники
- 8 Ілюстрації
- 9 Медіа
- 10 Див. також
- 11 Джерела та література
- 12 Зовнішні посилання
Словник Бориса Грінченка
Базар, -ру, м. = Базарь.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАЗАР, у, чол.
1. Торгівля(переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 32); // Місце, де відбувається така торгівля. Вже їй можна, коли захотіла, і по базару самій походити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); Утоптала стежечку Через яр, Через гору, серденько, На базар (Тарас Шевченко, II, 1953, 144); У менших селах.. можна передбачити невеликі базари площею 0,3—0,5 га (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 292); // Час такої торгівлі. — У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше (Марко Вовчок, I, 1955, 77); // у знач. присл., кого, перен., розм. Дуже багато. Базар люду насходилось (Тарас Шевченко, I, 1951, 305).
2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них. Книжковий базар; Шкільний базар.
3. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови. Хата з дітьми — базар (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 127); А я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 44).
♦ Пташиний базар — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи. Хоча цей скелястий, похмурий, майже без дерев острів і звався пташиним базаром, проте там ніхто нічого не продавав і не купував.. Просто там завжди збиралася величезна кількість різних птахів (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 147).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
БАЗАР - с. в Житомирській обл. України; 17 XI 1921 поразка Волинської групи Армії УНР, що брала участь у 2-му Зимовому поході; 359 полонених учасників походу розстріляні більшовиками.
Орфографічний словник української мови
База́р - іменник чоловічого роду, селище в Україні; місце битви.
Словник іншомовник слів
БАЗАР; ч. (перс.)
- Ринок, торговиця, торговище; місце, де відбувається торгівля.
- Торг, сільський ярмарок.
- Базарний день.
Eкономічна енциклопедія
БАЗАР рос. базар
1. Спеціально відведене місце у населених пунктах з легкими спорудами для демонстрації (показу) товарів с.-г. продукції та продуктів повсякденного попиту.
2. Періодичні торги, які організовуються у закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий Б., ялинковий Б., святковий Б., шкільний Б.
Словник синонімів
БАЗАР - ринок, торг, (щорічний) ярмарок; (старих речей) ТАНДИТА, товчок.
Архітектура і монументальне мистецтво
БАЗАР (тюрк.) - Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах.
Українсько-російський словник
БАЗАР
1) базар; рынок (место торговли)
2) (беспорядочный говор, крик) перен. разг. базар
Фразеологічний словник української мови
БАЗАР - як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти, ще́знути і под. Безслідно. Пропали! Як Сірко в базарі! (І. Котляревський).
Словар українського сленгу
БАЗАР (-у) ч.
1. мол., жрм, крим. Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий базар (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 44; ЯБМ, 1, 53.
- Базару (базарів) немає, мол., крим. Уживається на знак згоди з кимсь. І, звісно, смуток золотим пушком / Діткнеться серця - тут нема "базару" (П. Вольвач, Кров зухвала).
Відповідати за базар, мол. Говорити серйозно, з усвідомленням стану справ. ПСУМС, 4.
- Гнилий базар, крим.; мол.; жрм. Порожні балачки. ПСУМС, 31; СЖЗ, 31; ФССГД, 25. Неприємно лише вкотре перечитувати "гнилий базар" про невистояність молодого вина (Книжник, 2001, № 6).
- З'їхати з базару, мол. Сказати щось недоречне. ПСУМС, 4.
- Попасти в базар, мол. Бути зв'язаним словом. ПСУМС, 4.
- Розвести на базари. Див. «розвести».
- Фільтрувати базар, крим., мол. Бути обережним у виборі висловів (у розмові, під час суперечки). Народний депутат Олександр Волков в інтерв'ю газеті "Сьогодні", відповідаючи на запитання, чи вважає він, Волков, що депутати змінюють фракції не за фінансовими переконаннями, а за якими-небудь іншими, щиро так відповів: "Чисто за ідеологічними". Загалом, як не фільтруй "базар", а рідна мова ллється чисто-чисто, конкретно-конкретно (ВЗ, 2001, № 199-200). БСРЖ, 44; ЯБМ, 2, 467.
2. крим. Суперечка, з'ясування стосунків. БСРЖ, 44. // мол. Галас, безлад. Альо, дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже багато галасу (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Югановы, 27.
- Плюшкінський базар, мол.; жарт.-ірон. Місце, де продають старі речі, товари тощо. ПСУМС, 54.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках