Відмінності між версіями «Суддя»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | СУДДЯ́, і, чол. | + | '''СУДДЯ́''', і, чол. |
1. Службова особа в органах [http://sum.in.ua/s/sud суду], яка виносить вирок у судовій справі. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить, хто з нас трьох злодій, бо вже, опріч нас, нікому і вкрасти тих грошей (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); — Яка в вас справа? — спитав суддя (Ольга Кобилянська, III, 1956, 503); Дід Омелько ойкав і запевняв, що.. наїдуть судді та підсудки і довідаються про кожного, хто він і звідки, і поженуть їх до колишніх панів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 22); Судді незалежні і підкоряються тільки законові (Радянський суд охороняє права.., 1954, 17); Суддя — обранець народу, і він завжди повинен відчувати і усвідомлювати, які високі вимоги ставить народ до радянського суду (Комуніст України, 9, 1966, 22); * У порівняннях. [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло (Леся Українка, III, 1952, 141); Коли мовчазні, мов камінні, десяцькі привели до зборні Романа, там за столом неприступними суддями сиділи Окунь, Салоган і Октав Пігловський (Михайло Стельмах, I, 1962, 463). | 1. Службова особа в органах [http://sum.in.ua/s/sud суду], яка виносить вирок у судовій справі. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить, хто з нас трьох злодій, бо вже, опріч нас, нікому і вкрасти тих грошей (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); — Яка в вас справа? — спитав суддя (Ольга Кобилянська, III, 1956, 503); Дід Омелько ойкав і запевняв, що.. наїдуть судді та підсудки і довідаються про кожного, хто він і звідки, і поженуть їх до колишніх панів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 22); Судді незалежні і підкоряються тільки законові (Радянський суд охороняє права.., 1954, 17); Суддя — обранець народу, і він завжди повинен відчувати і усвідомлювати, які високі вимоги ставить народ до радянського суду (Комуніст України, 9, 1966, 22); * У порівняннях. [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло (Леся Українка, III, 1952, 141); Коли мовчазні, мов камінні, десяцькі привели до зборні Романа, там за столом неприступними суддями сиділи Окунь, Салоган і Октав Пігловський (Михайло Стельмах, I, 1962, 463). | ||
Версія за 21:21, 17 грудня 2014
Суддя, -ді, м. Судья.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СУДДЯ́, і, чол.
1. Службова особа в органах суду, яка виносить вирок у судовій справі. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить, хто з нас трьох злодій, бо вже, опріч нас, нікому і вкрасти тих грошей (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); — Яка в вас справа? — спитав суддя (Ольга Кобилянська, III, 1956, 503); Дід Омелько ойкав і запевняв, що.. наїдуть судді та підсудки і довідаються про кожного, хто він і звідки, і поженуть їх до колишніх панів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 22); Судді незалежні і підкоряються тільки законові (Радянський суд охороняє права.., 1954, 17); Суддя — обранець народу, і він завжди повинен відчувати і усвідомлювати, які високі вимоги ставить народ до радянського суду (Комуніст України, 9, 1966, 22); * У порівняннях. [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло (Леся Українка, III, 1952, 141); Коли мовчазні, мов камінні, десяцькі привели до зборні Романа, там за столом неприступними суддями сиділи Окунь, Салоган і Октав Пігловський (Михайло Стельмах, I, 1962, 463).
Мировий суддя див. мировий; Народний суддя див. народний; Присяжний суддя див. присяжний.
2. У спорті — той, хто судить змагання, гру. Коли суддя просвистів відбій, сотні рук підхопили Вадика, а оркестр заграв туш на честь переможця-футболіста (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 369). Суддя-інформатор — той, хто інформує про регламент, хід змагань. На червоному щиті суддя-інформатор крейдою пише очки, завойовані командами (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 355).
3. Людина, яка висловлює свою думку про когось, щось, дає оцінку кому-, чому-небудь. [Люцій (до громади):] Вас, браття, я кличу в судді межи ним і мною (Леся Українка, II, 1951, 427); Коли між офіцерами виникала з якогось приводу суперечка, Івана Антоновича звичайно обирали суддею (Олесь Гончар, III, 1959, 198); Народ — найвищий суддя в мистецтві (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 257); * Образно. [Соняшник:] На світі повинен бути один суддя: правда! (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 80); * У порівняннях. Руїни сірі. Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (Максим Рильський, III, 1961, 274).
♦ Бог вам (тобі, йому і т. ін.) суддя, заст. — не мені вас (тебе, його і т. ін.) засуджувати. Чи найшла Оксана собі уроки чи роботу? — ледача дівчина, не пише мені — бог їй суддя! (Леся Українка, V, 1956, 180). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 824.
Академічний тлумачний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Додаткові данні
Термін "Суддя" з українського юридичного термінологічного словника
Іноземні словники
Judge - a judge presides over court proceedings, either alone or as a part of a panel of judges. The powers, functions, method of appointment, discipline, and training of judges vary widely across different jurisdictions. The judge is supposed to conduct the trial impartially and in an open court. The judge hears all the witnesses and any other evidence presented by the parties of the case, assesses the credibility and arguments of the parties, and then issues a ruling on the matter at hand based on his or her interpretation of the law and his or her own personal judgment. In some jurisdictions, the judge's powers may be shared with a jury. In inquisitorial systems of criminal investigation, a judge might also be an examining magistrate.
