Відмінності між версіями «Доладне»
Yulia (обговорення • внесок) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | 1. Який має пропорційні і красиві форми (про гарну зовнішність). Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 302); — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); — Додому час, — промовив Роман і теж поглянув на невеличку, доладну постать Христини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70); | ||
| + | // Який приємно, красиво звучить (про музику, співи, голос). Зі шляху обізвалася неголосна, доладна пісня, дзвякнуло стремено (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 25). | ||
| + | |||
| + | 2. Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам. Давно я нічого не читав такого доладного і з таким смаком (Панас Мирний, V, 1955, 378); — Інженер з нього доладний, нічого не скажеш! — говорив сам з собою Синявій (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 266). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 357. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | ДОЛА́ДНЕ. Присл. до дола́дний. Все вбрання сиділо на маленькому старичку якось дуже доладно (Смолич, V, 1959, 550); — Я, здається, говорю не дуже доладно (Руд., Вітер.., 1958, 411). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 357. | ||
| + | ==Доладне-це...== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 416. | ||
| + | |||
| + | Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 416. | ||
Поточна версія на 11:32, 17 грудня 2014
Доладне. См. Доладно.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Який має пропорційні і красиві форми (про гарну зовнішність). Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 302); — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); — Додому час, — промовив Роман і теж поглянув на невеличку, доладну постать Христини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70); // Який приємно, красиво звучить (про музику, співи, голос). Зі шляху обізвалася неголосна, доладна пісня, дзвякнуло стремено (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 25).
2. Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам. Давно я нічого не читав такого доладного і з таким смаком (Панас Мирний, V, 1955, 378); — Інженер з нього доладний, нічого не скажеш! — говорив сам з собою Синявій (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 266).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 357.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДОЛА́ДНЕ. Присл. до дола́дний. Все вбрання сиділо на маленькому старичку якось дуже доладно (Смолич, V, 1959, 550); — Я, здається, говорю не дуже доладно (Руд., Вітер.., 1958, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 357.
Доладне-це...
Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 416.
Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 416.
