Відмінності між версіями «Жвякати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жвякати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Жвакати. '''
 
'''Жвякати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Жвакати. '''
  
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
 
==Джерела та література==
 
 
==Зовнішні посилання==
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
 
ЖВАКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки. Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); — Баранина не дуже й уварилась, — ліниво жвакаючи щербатими зубами, промовив Іван їваненко (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 432).
 
ЖВАКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки. Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); — Баранина не дуже й уварилась, — ліниво жвакаючи щербатими зубами, промовив Іван їваненко (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 432).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 515.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 515.
[[Категорія:Жв]]
 

Версія за 17:36, 15 грудня 2014

Жвякати, -каю, -єш, гл. = Жвакати.

ЖВАКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки. Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); — Баранина не дуже й уварилась, — ліниво жвакаючи щербатими зубами, промовив Іван їваненко (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 432). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 515.