Відмінності між версіями «Слушність»
(→Слушність- це...) |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Слушність- це...== | ==Слушність- це...== | ||
Слушність-правильність, справедливість; ґрунтовність; діяльність; спроможність; резонність; доказовість | Слушність-правильність, справедливість; ґрунтовність; діяльність; спроможність; резонність; доказовість | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 22:31, 11 грудня 2014
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СЛУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до слу́шний. Ви немов соромитесь трохи за сі вірші, але не тим розумію, щоб признавала слушність такій соромливості, а тільки тим, що по собі знаю се почуття (Л. Укр., V, 1956, 432); Містер Гарбер, наш юрисконсульт, визнав цілковиту слушність Грегемової відповіді (Кулик, Записки консула, 1958, 188); Бронко остаточно визнав слушність повчань старшого товариша, хоч біль від розчарування ще довго отруював йому життя (Вільде, Сестри.., 1958, 224); Сидів [Ярема] смирно, вдавав з себе уважного слухача, прикривав очі повіками, стверджуючи слушність слів пана емісара (Загреб., Шепіт, 1966, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 385.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Слушність- це...
Слушність-правильність, справедливість; ґрунтовність; діяльність; спроможність; резонність; доказовість
