Відмінності між версіями «Форкотати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-pochati-rozmovu.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-pochati-rozmovu.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Razgowor-po-mobilnomu.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 23:03, 11 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Академічний словник української мови
Тлумачення слова у сучасних словниках
ФОРКАТИ, аю, аєш, недок., без додатка або чим. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней). Залубеньки стояли на місці. Коні форкали і перебирали ногами, бажаючи бігти до стайні (Іван Франко, III, 1950, 276); На возі свіжий запашний пирій. Конята, хрумаючи, форкали від задоволення (Яків Качура, II, 1958, 115); Час від часу один кінь підкидав голову, наставляв проти півночі вуха і стиха форкав м'якими ніздрями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 198); Чумаки, поставивши варту, купалися в річці, форкали, плавали й радісно хлюпосталися у воді (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 382).
Ілюстрації
|
|
|
|
