Відмінності між версіями «Риззя»
Ксенія (обговорення • внесок) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття. | РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття. | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/Lakhmittja Лахміття] | ||
+ | |||
+ | 1. Дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 15); | ||
+ | // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). | ||
+ | 2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 22: | Рядок 28: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
− | + | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 21:58, 11 грудня 2014
Ри́ззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271. [[Категорія:]]
Сучасні словники
РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття.
1. Дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 15); // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). 2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339).