Відмінності між версіями «Риззя»
Ксенія (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 11 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ри́ззя, -зя, '''''с. ''Лохмотья. К. ПС. 51. ''Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. ''К. МБ. II. 135. ''Старець.... труситься в дирявому риззі. ''Г. Барв. 271. | '''Ри́ззя, -зя, '''''с. ''Лохмотья. К. ПС. 51. ''Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. ''К. МБ. II. 135. ''Старець.... труситься в дирявому риззі. ''Г. Барв. 271. | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:]] |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | http://ukrlit.org/slovnyk/риззя | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/риззя Риззя] |
РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття. | РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття. | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/Lakhmittja Лахміття] | ||
| + | |||
| + | 1. Дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 15); | ||
| + | // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). | ||
| + | 2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | |- valign=" | + | |- valign="t |
| − | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_2f87b_96d33341_L.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_2f87b_96d33341_L.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B4eRTnBHrvc.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B4eRTnBHrvc.jpg|x140px]] | ||
| Рядок 17: | Рядок 22: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|RzFm4gREKoE}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 22: | Рядок 28: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:58, 11 грудня 2014
Ри́ззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271. [[Категорія:]]
Сучасні словники
РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття.
1. Дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 15); // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). 2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339).
Ілюстрації
|
|
|
