Відмінності між версіями «Дівиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дівиця, -ці, '''''ж. ''= '''Дівчина. '''''Зоря зоряниця, красная дівиця. ''Ном. стр. 292, № 53. ''Пішов у...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 +
 
'''Дівиця, -ці, '''''ж. ''= '''Дівчина. '''''Зоря зоряниця, красная дівиця. ''Ном. стр. 292, № 53. ''Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. ''Лавр. 21. ''Озвався царь до дівиці. ''Єв. Мр. VI. 22.  
 
'''Дівиця, -ці, '''''ж. ''= '''Дівчина. '''''Зоря зоряниця, красная дівиця. ''Ном. стр. 292, № 53. ''Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. ''Лавр. 21. ''Озвався царь до дівиці. ''Єв. Мр. VI. 22.  
 
[[Категорія:Ді]]
 
[[Категорія:Ді]]
 +
 +
==академічний тлумачний словник==
 +
'''[http://sum.in.ua/s/divycja Словник української мови]'''
 +
 +
ДІВИ́ЦЯ, і, жін., заст., нар.-поет. Дівчина. — Доброго слова не цураємося, а щоб ви нас не порочили, що ми передержуєм куниці та красні дівиці, так ми вас пов'яжемо (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); Спочатку жив він [Т. Шевченко] на Інститутській (нині 25 жовтня), у невеликому дерев'яному будинку проти Інституту благородних дівиць (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 223)
 +
 +
Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207);  * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, І, 1954, 251);
 +
//  Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17)
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рпо.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:60jJqgSNIpI.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Варпв.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 21:50, 11 грудня 2014

Словник Грінченка

Дівиця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.

академічний тлумачний словник

Словник української мови

ДІВИ́ЦЯ, і, жін., заст., нар.-поет. Дівчина. — Доброго слова не цураємося, а щоб ви нас не порочили, що ми передержуєм куниці та красні дівиці, так ми вас пов'яжемо (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); Спочатку жив він [Т. Шевченко] на Інститутській (нині 25 жовтня), у невеликому дерев'яному будинку проти Інституту благородних дівиць (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 223)

Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207);  * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, І, 1954, 251); 

// Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17) Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Рпо.jpg 60jJqgSNIpI.jpg Варпв.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання