Відмінності між версіями «Міщанство»

Поточна версія на 21:14, 11 грудня 2014

Міщанство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІЩА́НСТВО, а, сер.

1. У дореволюційній Росії — соціальна група людей, що складалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т. ін. А міщанство, духовенство, — що для їх дворяни? Кожне дума про «равенство», Панібратство дране! (Микола Чернявський, Поезії, 1949, 156); // Збірн. до міщанин. Уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках (Олекса Стороженко, I, 1957, 76); — Я гадаю об'єднати козацьку старшину, магістрат, ремісників та міщанство — взагалі всі наші сили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 131).

2. перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.). Вона не вибачить йому його ганьби, його міщанства. Треба було щось сказати, щось зробити... Але що? Він не знав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405); Література наша переслідує міщанство на широкому фронті — в ставленні до праці, і в ставленні до власності, і в розумінні краси і затишку (Шамота, Талант і народ, 1958, 219). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 763.

"Словопедія"

МІЩАНСТВО ист.; перен. мещанство. Українсько-російський словник

МІЩАНСТВО рос. мещанство суспільний стан, до якого у середньовіччі і в більш пізній час належало населення міст і містечок України. Основні сфери занять — ремесла, промисли, сільське господарство і торгівля. Визначалося суспільно-політичною активністю, зробило помітний вклад у культуру українського народу. Eкономічна енциклопедія

МІЩАНСТВО міща́нство іменник середнього роду. Орфографічний словник української мови

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

міщанство -а, с. 1) У дореволюційній Росії – соціальна група людей, що складалася з дрібних торгівців, ремісників, нижчихслужбовців і т. ін. || Збірн. до міщанин.

2) перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Мещанин(в дворянстве) Мѣщанинъ (въ дворянствѣ). Мѣщанство (иноск.) — взгляды и направленіе низкаго уровня — внѣ возвышенныхъ стремленій. Ср. Я вполнѣ согласна съ вами, что возвышеніе человѣка свыше его состоянія рѣдко счастливитъ его — о! это правда; но несогласна съ вами въ томъ, чтобъ человѣкъ никогда не могъ найтись и опознаться въ новомъ положеніи своемъ, чтобъ онъ навсегда оставался не въ своей тарелкѣ, — однимъ словомъ, мѣщаниномъ въ дворянствѣ. Даль. Крестьянка. Ср. Рѣшилъ Фигляринъ вдохновенный, Я во дворянствѣ мѣщанинъ; Ктожъ онъ въ семьѣ своей почтенной? Онъ — на Мѣщанской дворянинъ. А. С. Пушкинъ. Эпигр.

Русская мысль и речь. Свое и чужое. Опыт русской фразеологии. Сборник образных слов и иносказаний. Т.Т. 1—2. Ходячие и меткие слова. Сборник русских и иностранных цитат, пословиц, поговорок, пословичных выражений и отдельных слов. СПб., тип. Ак. наук.. М. И.Михельсон. 1896—1912.

Ілюстрації

Матеріал з Вікіпедії

Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування — згідно з нормами Магдебурзького права, Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани — звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістратуміста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття.

На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицько-волинськими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий суспільний прошарок, що у французькому суспільстві та мові позначається словом буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».

Основними сферами занять міщан були ремесла, промисли, торгівля. Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад у національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.

У європейських країнах міщанство зазвичай походило з селянства і з часу своєї появи по-різному протистояло або знаходилось під тиском таких феодальних класів як дворянство та аристократія, лицарство та клір. У Росії, як в часи імперії, де панівним класом та головним культуртрегером було дворянство, так і пізніше — врадянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства — міщанство як клас або прошарок в процесі своєї соціальної генези так і не набув правового суверенітету та економічної незалежності та сили, а саме поняття «міщанство» у літературі вживалося і досі часто вживається з негативною конотацією.