Відмінності між версіями «Чинбарь»
(Створена сторінка: '''Чинбарь, -ря, '''''м. ''Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156. Категорія:Чи) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чинбарь, -ря, '''''м. ''Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156. | '''Чинбарь, -ря, '''''м. ''Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156. | ||
[[Категорія:Чи]] | [[Категорія:Чи]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЧИНБА́Р''', я, чол. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях — ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (Історія середніх віків, 1955, 63); — А що, кажу, Якове, ..будемо з шкурами робити? — Прийшлося чинбаря наняти, сяк-так вичинили їх уже по-нашому та спродали за якийсь там безцінок (Панас Мирний, I, 1954, 222); | ||
| + | // Робітник шкіряного виробництва; шкіряник. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 325. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | '''Чинба́р''' іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''Чинбар''' | ||
| + | -я́, ч. | ||
| + | Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''чинбар''' | ||
| + | (ремісник, який чинить шкури), гарбар; кушнір (той, хто вичиняє хутро й шиє хутряні вироби) | ||
| + | |||
| + | Словник синонімів української мови. 2014. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чинбар.png |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чинбарі.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 20:24, 11 грудня 2014
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧИНБА́Р, я, чол. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях — ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (Історія середніх віків, 1955, 63); — А що, кажу, Якове, ..будемо з шкурами робити? — Прийшлося чинбаря наняти, сяк-так вичинили їх уже по-нашому та спродали за якийсь там безцінок (Панас Мирний, I, 1954, 222); // Робітник шкіряного виробництва; шкіряник. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 325.
"Словопедія"
Чинба́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Чинбар -я́, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чинбар
(ремісник, який чинить шкури), гарбар; кушнір (той, хто вичиняє хутро й шиє хутряні вироби)
Словник синонімів української мови. 2014.
Ілюстрації
|
|
