Відмінності між версіями «Калічити»
| (не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | КАЛІЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Завдавати каліцтва кому-, чому-небудь; робити калікою. Всіх калічив [Еней] без розбору І убивав по десять враз (Іван Котляревський, I, 1952, 260); Ведмеді та дика часто калічать худобу й людей у горах (Іван Франко, VI, 1951, 35); Від страху почала стріляти польська артилерія, але її ядра калічили десятками своїх же (Петро Панч, Гомон Україна, 1954, 332); | ||
| + | // Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. [Орест:] Подумай тільки, подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка, II, 1951, 91); — Ти.. до чого дожився мені? Уже калічиш душу власній дитині? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 472). | ||
| + | |||
| + | 2. Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова). Вона була тяжким ворогом того, хто калічив рідну мову, ламав прадідівські звичаї або пнувся в пани, намагаючись стати вищим за селянина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102); Панотець калічив польську мову немилосердно. Говорив українські слова, намагався лиш виговорювати їх на польський лад (Лесь Мартович, Тв., 1954, 255); Дід ніколи не калічив мови, ..не пристосовувався до дитячої говірки (Юрій Яновський, II, 1954, 109). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im578x383-ie5DFtfJTLo.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Звантаження_(1).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1416573571-7633-30-noyabrya-kiev-berkut-razgonyaet-protestuyuschih_(1).jpeg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 24: | Рядок 32: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 10:59, 10 грудня 2014
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КАЛІЧИТИ, чу, чиш, недок., перех.
1. Завдавати каліцтва кому-, чому-небудь; робити калікою. Всіх калічив [Еней] без розбору І убивав по десять враз (Іван Котляревський, I, 1952, 260); Ведмеді та дика часто калічать худобу й людей у горах (Іван Франко, VI, 1951, 35); Від страху почала стріляти польська артилерія, але її ядра калічили десятками своїх же (Петро Панч, Гомон Україна, 1954, 332); // Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. [Орест:] Подумай тільки, подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка, II, 1951, 91); — Ти.. до чого дожився мені? Уже калічиш душу власній дитині? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 472).
2. Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова). Вона була тяжким ворогом того, хто калічив рідну мову, ламав прадідівські звичаї або пнувся в пани, намагаючись стати вищим за селянина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102); Панотець калічив польську мову немилосердно. Говорив українські слова, намагався лиш виговорювати їх на польський лад (Лесь Мартович, Тв., 1954, 255); Дід ніколи не калічив мови, ..не пристосовувався до дитячої говірки (Юрій Яновський, II, 1954, 109).
Ілюстрації
|
.jpg)
|
.jpeg)
|
|
