Відмінності між версіями «Хабарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сторінка очищена)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
''[http://sum.in.ua/s/khabar Акадамічний тлумачний словник української мови]''
 
  
Хабарь-Хаба́р — гроші або інші матеріально цінні речі, котрі даруються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його. Дії з передачі і прийому хабара в Україні та інших країнах, протизаконні і підпадають під дію Кримінального кодексу і ряду інших, закріплених законодавчо, засад іноземного права.
 
 
 
В Україні, хаба́р — гроші або інші матеріально цінні речі, котрі даруються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його. Іноді хабарем може стати якась незначна послуга чи допомога у вирішенні якогось потрібного питання, а високий рівень використання хабарів у суспільстві називається корупцією.
 
 
В Азії, наприклад, якщо це не готівка, то це не вважається хабарем.
 
 
У Японії, з урахування багатовічних традицій, не прийнято відмовлятися від подарунків, тому що це буде принижувати дарувальника.
 
 
У таких країнах, як Філіппіни, Індія і більшість латиноамериканських країн, існують жорсткі соціальні ієрархії і є велика різниця в економічному, і що більш важливо, соціальному  статусі між групами людей. У таких умовах, ці елітні класи людей звільняються від правил, стандартів, яким повинні слідувати інші, що дозволяє їм включати  в себе і активну хабарницьку  діяльність зокрема.
 
 
У слаборозвинених країнах, як правило, спостерігається тенденція отримання так званих «чайових», що значно підвищує  продуктивність діяльності низькооплачуваних чиновників, що уже сприймається як належне, і часто є необхідним для підтримки їхнього життєвого рівня.
 
 
Способи протидії хабарництву в Україні
 
 
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції.
 
 
З 2011 року в Україні функціонує принципово нова антикорупційна система, яка має переважно превентивний характер і орієнтована на створення в суспільстві ефективних механізмів попередження корупції. Реформа антикорупційної системи розпочалася у 2011 році із створенням Президентом України Національного антикорупційного комітету та подальшого прийняття низки законодавчих актів, серед яких ключовим є Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції".
 
Основні напрямки державної антикорупційної політики закріплені у Національній антикорупційній стратегії на 2011-2015 роки, схваленій Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001. Форми та методи реалізації Стратегії визначені у Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції на вказаний період, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240.
 
 
Одночасно із Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", яким визначено склади злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, а також порушено проблема хабарництва-- створено Проект Закону України  від 25.01.2012 р. N 9749, «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії хабарництву)»
 
Ілюстрації:
 

Поточна версія на 09:03, 10 грудня 2014