Відмінності між версіями «Здути»
(Створена сторінка: '''Зду́ти. '''См. '''Здувати. ''' Категорія:Зд) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зду́ти. '''См. '''Здувати. ''' | '''Зду́ти. '''См. '''Здувати. ''' | ||
[[Категорія:Зд]] | [[Категорія:Зд]] | ||
+ | |||
+ | ЗДУТИ див. здувати. | ||
+ | ЗДУВАТИ, аю, аєш, недок., ЗДУТИ, здую, здуєш і ЗДУНУТИ, ну, неш, док., перех. | ||
+ | 1. Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що-небудь звідкись, з якоїсь поверхні. Вітер здував з вишень білий цвіт (Василь Стефаник, I, 1949, 102); Він скинув піджак, здуває з нього невидимі пилинки (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 227); Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг (Леся Українка, I, 1951, 278); Ми всілися на ґанку, почали підбирати пісню про того комарика, що його буря здула (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 63); Хмарки чи гуси пливуть в вишині, Чи пух з кульбаби десь вітер здунув? (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 55). | ||
+ | ♦ Як (ніби, наче, неначе, мов, немов, мовби) вітром здуло кого, що, безос. — хто-, що-небудь раптово або безслідно зник (зникло). Сон з очей — як вітром здуло (Степан Васильченко, I, 1959, 185); Комісар пожвавішав. Його поганий настрій немов вітром здуло (Дмитро Бедзик, Вогонь.., 1960, 119). | ||
+ | 2. Збільшувати в об'ємі; роздувати. | ||
+ | 3. перен., розм. Надмірно підвищувати (ціни). |
Версія за 17:42, 9 грудня 2014
Зду́ти. См. Здувати.
ЗДУТИ див. здувати. ЗДУВАТИ, аю, аєш, недок., ЗДУТИ, здую, здуєш і ЗДУНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що-небудь звідкись, з якоїсь поверхні. Вітер здував з вишень білий цвіт (Василь Стефаник, I, 1949, 102); Він скинув піджак, здуває з нього невидимі пилинки (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 227); Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг (Леся Українка, I, 1951, 278); Ми всілися на ґанку, почали підбирати пісню про того комарика, що його буря здула (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 63); Хмарки чи гуси пливуть в вишині, Чи пух з кульбаби десь вітер здунув? (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 55). ♦ Як (ніби, наче, неначе, мов, немов, мовби) вітром здуло кого, що, безос. — хто-, що-небудь раптово або безслідно зник (зникло). Сон з очей — як вітром здуло (Степан Васильченко, I, 1959, 185); Комісар пожвавішав. Його поганий настрій немов вітром здуло (Дмитро Бедзик, Вогонь.., 1960, 119). 2. Збільшувати в об'ємі; роздувати. 3. перен., розм. Надмірно підвищувати (ціни).