Відмінності між версіями «Тепло»

Поточна версія на 14:06, 9 грудня 2014

Тепло́, -ла, с. Тепло, теплота. Поки трип’ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.

Тепло, нар. Тепло. Ум. Тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТЕ́ПЛО.

1. Присл. до те́плий 1, 2, 4, 5. Як чудно, тепло сонце сяє, Як зелень розкішно блищить (Фр., XIII, 1954, 439); Діти спали на руках у матерів, тепло вкриті ватяними ковдрами (Тулуб, В степу.., 1964, 70); Підполковник говорив приязно, лагідно, тепло (Хижняк, Тамара, 1959, 278); Тургенєв завжди дуже тепло ставився до українського народу, глибоко шанував його культуру, літературу (Веч. Київ, 8.XI 1968, 4); — Спасибі, доню, за вечерю. Рости велика, — тепло дивиться на своє дитя (Стельмах, II, 1962, 106).

◊ Те́пло (теплі́ше) на душі́ (на се́рці) в кого, кому — хтось відчуває душевну, сердечну теплоту, радість. Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі (Коцюб., III, 1956, 339); Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ не марно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 44).

2. у знач. присудк. сл. Про настання теплої погоди. Тепло було, й вишні цвіли рясно (Вовчок, І, 1955, 38); // Про підвищення температури повітря де-небудь. Йому так приємно, ..що в хаті тепло і тихо, коло нього красуня-дочка (Коцюб., II, 1955, 186); Опівдні зробилося зовсім тепло (Тют., Вир, 1964, 12); Було тепло, весна розливалася навкруги (Гончар, II, 1959, 226).

3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття тепла (у 2 знач.) ким-небудь. Тепліше буде й веселіше, Як блисне сонечко мені (Гл., Вибр., 1951, 189); Демидові стало тепло (Довж., І, 1958, 313); Земле! як тепло нам із тобою! (Рильський, І, 1960, 127).

$ Ні зи́мно, ні те́пло див. зи́мно1.

ТЕПЛО́, а́, с.

1. Те саме, що теплота́ 1. Від висоти Сонця над горизонтом залежить кількість тепла, що надходить на дану площу (Астр., 1956, 33); Під час різання металу виділяється багато тепла (Різальні інстр., 1959, 5); Іонний промінь, розжарена плазма, нарешті, тепло приборканої термоядерної реакції з часом також увійдуть до арсеналу зварювальної техніки (Наука.., 4, 1963, 10); Теорія тепла; Одиниця тепла.

2. Нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось. Сонце обливало його рожевим світом; ..гріло-пестило теплом свого проміння… (Мирний, І, 1954, 318); На вузьких стежках він тулився до Марічки, аби йти рядом, аби не лишитися ззаду, і чув тепло її тіла (Коцюб., II, 1955, 345); Птахи затихали і.. сідали на м’які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця.. ніжним теплом розігрітої за день землі (Тют., Вир, 1964, 289); // Нагріте повітря, що йде від когось, чогось. Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (Гончар, II, 1959, 130); // Порівняно висока температура повітря де-небудь. Ніч була тиха, тепла.. Од тепла мліло тіло (Н.-Лев., VI, 1966, 57); — Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод (Тулуб, В степу.., 1964, 186); // Тепле повітря, що поширюється від чогось нагрітого, гарячого. Віє теплом, із стріх вода капле, сонечко веселенько світить (Вовчок, І, 1955, 17); Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа (Коцюб., І, 1955, 367); Тріскуче соснове багаття обдавало ласкавим теплом (Гончар, III, 1959, 79); // Температура повітря вище нуля. Вчора подув сироко, приніс хмари, блискавку і дощі. Надворі 11 градусів тепла (Коцюб., III, 1956, 404); Рано, до 9-ої год., так холодно (ступенів 6-8 тепла, а часом і 5) (Л. Укр., V, 1956, 387); // Про відчуття внутрішньої теплоти. Теплом розіллялось вино по тілу (Коцюб., І, 1955, 243); При згадці про матір Порфирові всю душу залило теплом (Гончар, Бригантина, 1973, 10).

◊ Забира́ється на тепло́ див. забира́тися.

3. перен. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось. — Так, — сказала й нараз її очі стрінулися з моїми. Скільки тепла й любові виявили вони мені… (Коб., III, 1956, 260); Соромилась дівчина цієї помочі, соромилась спочатку ніби й самого Гордія; надто ж не звикла взагалі до людського тепла (Крот., Сини.., 1948, 19).

◊ Ди́хати тепло́м див. ди́хати.

4. розм. Тепле приміщення, місце. В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати (Мирний, IV, 1955, 255); Мусила баба злазити з печі: онука заслабла і потребувала тепла (Коцюб., II, 1955, 271).

5. Тепла пора року; тепла погода. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом.. будинок (Мирний, І, 1949, 367); — Славний [дощ], коли б іще тепло потрималось, — теж поглянув на потемніле небо Іван Руденко (Стельмах, II, 1962, 212); Дітвора.. раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув’язнення (Довж., І, 1958, 173).

За тепла́ — в теплу погоду. Вирвалися ще за тепла на молотьбу (Головко, II, 1957, 8); На тепло́ — на теплу погоду. На подвір’ї зараз тихо (школярі пороз’їжджалися по домівках), і тільки голуби воркують на тепло (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 226); — Нездужається… Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Тют., Вир, 1964, 166).

◊ Цига́нське тепло́ див. цига́нський.

ТЕПЛО… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову тепло́ у 1 знач., напр.: тепловипромі́нювання, тепловтра́та, теплонепрони́кний; б) слову теплови́й, напр.: теплотра́са, тепломере́жа.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 79 - 80.

Тепло нар. Тепло. Ум. Тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.

Тепло, ла, с. Тепло, теплота. Поки трип’ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 255.

"Словопедія"

ТЕПЛО теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь, поет. літепло; П. доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість; ФР. тепле житло.