Відмінності між версіями «Ярмак»
(→Зовнішні посилання) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 63: | Рядок 63: | ||
== Зовнішні посилання == | == Зовнішні посилання == | ||
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ярмарок | http://uk.wikipedia.org/wiki/Ярмарок | ||
+ | |||
http://yarmarok.in.ua/ru/ | http://yarmarok.in.ua/ru/ | ||
[[Категорія:Яр]] | [[Категорія:Яр]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 22:49, 7 грудня 2014
Ярмак, -ка, м. = Ярмарок. Гол. II. 713.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Я́РМАРОК, рку, чол. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Степан Васильченко, II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука і життя, 9, 1956, 36); * Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоно армійця ми Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); * У порівняннях. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку, — всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Олесь Гончар, II, 1959, 234); // перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту... Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 352).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр.
Іноземні свлоники
Ярмарок Переклад на англійська: fair (noun, adjv)
Словари и энциклопедии на Академике
ярмак -а, ч., зах. Ярмарок.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
1. Національний Сорочинський ярмарок і далі розширює міжнародні зв'язки. Так, цьогоріч у гості до полавчан завітають офіційні делегації з селища Габура (Словаччина) та містечка Команча (Польща).
2. Батьківщиною різдвяних ярмарків вважають німецькомовні країни: Австрію,Німеччину і регіон Франції Ельзас. Сьогодні традиція організовувати новорічні ринки прижилась у всій Європі.
3. Щорічно у Відні організовують 11 різдвяних ярмарків. На головній площі міста Rathausplatz перед міською
4. У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною й мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільсько-господарські товари) і 4 в Ромнах. В південих губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було яких 700 ярмарків; найбільш відомий у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Каховці (Микільський і Покровський).
5. Втратили характер попередніх ярмарків напівлеґальні базари з різним, головне вживаним і нелеґально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільсько-господарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках.
6. Переважно торгівлю на Ярмарках в Середній Европі вели єврейські купці; у їх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею. На українських землях відбувалися вже з 16 ст. малі ярмарки, головним чином в містах з Маґдебурзьким правом, де так само розвивалося ремесло; німецькі і польські поселенці, вірмени, а головним чином євреї поряд із українськими міщанами були активними в ярмарковій діяльності.
7. За першої світової війни, а особливо за революції ярмарки підупали. Їх відновлено в УРСР і СРСР з початку 20-их років, зокрема дрібні, бо вони заступали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі.