Відмінності між версіями «Збіжжя»

Версія за 22:27, 7 грудня 2014

Збіжжя, -жя, с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

http://sum.in.ua/s/zbizhzhja

ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер. 1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249). 2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання