Відмінності між версіями «Дрова»
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 72: | Рядок 72: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0 | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:32, 7 грудня 2014
Дрова, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9); * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377). ♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони підтримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова рубають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, затопила сирими дровами, Нема ж мого миленького з чорними бровами»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нарубаймо дрівець (М. Номис).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
дро́ва – множинний іменник
відмінок(множина):
називний - дро́ва;
родовий - дров;
давальний - дро́вам;
знахідний - дро́ва;
орудний - дро́вами;
місцевий - на/у дро́вах;
кличний - дро́ва.
Теплопровдність дров
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%: Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.
Заготівля дров
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.
Ілюстрації
|
|
|
|
