Відмінності між версіями «Тулуб»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
== Зовнішні посилання == | == Зовнішні посилання == | ||
| − | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%B1 | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%B1] |
| Рядок 50: | Рядок 50: | ||
[[Категорія:Ту]] | [[Категорія:Ту]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:18, 7 грудня 2014
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. Тулубе́ць.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Тіло людини або тварини (без голови й кінцівок). Має [хлопець] малий тулуб і велику голову, довгі руки й ноги (Леся Українка, IV, 1954, 211); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти, руки були міцно прикручені до тулуба (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380); Коні вгрузли в драговину по самі тулуби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64); Нестір вільно підійшов до одного з птахів і лагідно погладив його по тулубу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 311).
2. перен. Про корпус машини. З правого боку серед гуркоту показуються червоні ліхтарні і чорний тулуб локомотива (Іван Франко, IX, 1952, 357); Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом (Микола Бажан, Політ.., 1964, 3).
Орфографічний словник української мови
Ту́луб прізвище
- Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
ТУЛУБ (людський) торс; (мертвого звіра) туша; (машини) корпус; п! ТІЛО.
Туловище, торс (у человека, статуи)
Ілюстрації
|
|
|
