Відмінності між версіями «Ядро»
(→Медіа) |
|||
(не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''[http://sum.in.ua/s/Jadro Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
+ | |||
+ | 1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука і життя, 1, 1960, 27); Найбільше вітаміну B1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (Технологія приготування їжі, 1957, 138); Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні — крохмаль... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 225). | ||
+ | |||
+ | 2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 6); Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це — ядра туманностей (Наука і життя, 6, 1961, 11); | ||
+ | // геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні. Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7—10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею — ядро (Вечірній Київ, 6.IV 1968, 4); | ||
+ | // фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома. У центрі атома.. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (Наука і життя, 10, 1960, 36); Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (Павло Тичина, І, 1957, 168); | ||
+ | // біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин. Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (Медичний журнал, XIX, 1, 1949, 16); Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (Зернові бобові культури, 1956, 3). | ||
+ | |||
+ | 3. тільки одн., перен. Основна частина, група певного колективу, яка визначає, організує і спрямовує його роботу, діяльність тощо. Керівне ядро робітничого класу становить комуністична партія, що виконує велике завдання організації мас, забезпечення єдності волі і згуртованості дій (Комуніст України, 5, 1968, 22); В першій половині серпня сімдесят чоловік — основне ядро обласного партизанського загону — пішло в Холменські ліси (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 7); — У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це — комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 305); Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 148); Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка.. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 44); | ||
+ | // Основа чого-небудь. Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 16); | ||
+ | // перен. Сутність, головна причина чого-небудь. Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об'єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 36); Лиш простота — єдине суще, Вона — ядро, вона — зерно (Валентин Бичко, Срібноліття, 1973, 26). | ||
+ | |||
+ | 4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії. Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі гноти (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 38); Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Іван Ле, Наливайко, 1957, 80); * Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 68); * У порівняннях. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Павло Тичина, I, 1957, 121). | ||
+ | |||
+ | 5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі. Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (Наука і життя, 11, 1968, 60); Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53). | ||
+ | |||
+ | '''[http://slovopedia.org.ua/31/53423/29883.html Словник синонімів Полюги]''' | ||
+ | |||
+ | (Головна частина чогось) основа, кістяк, осередок, серцевина, стрижень. | ||
+ | |||
+ | '''[http://slovopedia.org.ua/35/53423/231168.html Орфографічний словник української мови]''' | ||
+ | |||
+ | Іменник середнього роду | ||
+ | |||
+ | '''[http://slovopedia.org.ua/47/53423/355179.html Українсько-російський словник]''' | ||
+ | |||
+ | Физ.; биол.; воен. и пр. | ||
+ | Ядро | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЯДРО1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ZLHJ_UFKJFRFNNBBFVJ.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Endomembrane_system_diagram_uk.svg.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Diagram_human_cell_nucleus_uk.svg.png|x140px]] |
|} | |} | ||
− | == | + | |
− | + | ==Медіа== | |
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|gITARl2epEc}} | ||
+ | {{#ev:youtube|v2v0nhvT9LA}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 21:13, 7 грудня 2014
Ядро́, -ра, с. 1) Зерно (хлѣбное), сѣмячко (мясистаго плода), зерно орѣха. Чуб. III. 452. Роди, Боже, жито, пшеницю: у полі ядро, а в домі добро. Маркев. 1. Але він не посадив фсьо: сховав під язик їдно ядро ябвоньове. Гн. І. 15. 2) Завитокъ овчины. Блага на ядро — «слабая овчина съ палой овцы». Вас. 153. 3) Ядро, testiculus. Вх. Лем. 488. Ум. Яде́рце, яде́речко. Ой ори, синку, широку нивку, та посіємо яру пшеницю, та уродиться зелене стебельце, зелене стебельце, золоте ядерце. Чуб. III. 465. Роскушу орішок та вийму ядерце. Нп. Ядеречко у житові ще м’якеньке. Волч. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука і життя, 1, 1960, 27); Найбільше вітаміну B1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (Технологія приготування їжі, 1957, 138); Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні — крохмаль... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 225).
2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 6); Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це — ядра туманностей (Наука і життя, 6, 1961, 11); // геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні. Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7—10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею — ядро (Вечірній Київ, 6.IV 1968, 4); // фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома. У центрі атома.. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (Наука і життя, 10, 1960, 36); Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (Павло Тичина, І, 1957, 168); // біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин. Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (Медичний журнал, XIX, 1, 1949, 16); Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (Зернові бобові культури, 1956, 3).
3. тільки одн., перен. Основна частина, група певного колективу, яка визначає, організує і спрямовує його роботу, діяльність тощо. Керівне ядро робітничого класу становить комуністична партія, що виконує велике завдання організації мас, забезпечення єдності волі і згуртованості дій (Комуніст України, 5, 1968, 22); В першій половині серпня сімдесят чоловік — основне ядро обласного партизанського загону — пішло в Холменські ліси (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 7); — У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це — комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 305); Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 148); Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка.. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 44); // Основа чого-небудь. Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 16); // перен. Сутність, головна причина чого-небудь. Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об'єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 36); Лиш простота — єдине суще, Вона — ядро, вона — зерно (Валентин Бичко, Срібноліття, 1973, 26).
4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії. Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі гноти (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 38); Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Іван Ле, Наливайко, 1957, 80); * Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 68); * У порівняннях. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Павло Тичина, I, 1957, 121).
5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі. Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (Наука і життя, 11, 1968, 60); Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).
(Головна частина чогось) основа, кістяк, осередок, серцевина, стрижень.
Орфографічний словник української мови
Іменник середнього роду
Физ.; биол.; воен. и пр. Ядро