Відмінності між версіями «Ґиґнути»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґиґнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. ''Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив ''(вовкові) ''три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. ''Рудч. Ск. І. 6. | '''Ґиґнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. ''Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив ''(вовкові) ''три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. ''Рудч. Ск. І. 6. | ||
| − | ''' | + | == Сучасні словники == |
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/ghyghnuty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''': | ||
| + | |||
| + | ГИГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти. — Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 53). | ||
| + | |||
'''Ґиґнути'''док. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу. | '''Ґиґнути'''док. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу. | ||
[slovnyk_synonimiv_karavanskogo] | [slovnyk_synonimiv_karavanskogo] | ||
'''ҐИҐНУТИ''' разг.; презр. окочуриться, сдохнуть | '''ҐИҐНУТИ''' разг.; презр. окочуриться, сдохнуть | ||
| + | |||
| + | == Інші словники == | ||
| + | |||
| + | '''Орфографічний словник української мови''': | ||
| + | ҐИҐНУТИ ґи | ||
| + | |||
| + | '''Українсько-російський словник''': | ||
| + | |||
| + | ҐИҐНУТИ разг.; презр. окочуриться, сдохнуть | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/41/53904/263473.html Словопедія]''': | ||
| + | |||
| + | ҐИҐНУТИ | ||
| + | док. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати <врізати> дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
| Рядок 62: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Ґи]] | [[Категорія:Ґи]] | ||
Поточна версія на 20:53, 7 грудня 2014
Ґиґнути, -ну, -неш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980):
ГИГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти. — Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 53).
Ґиґнутидок. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу. [slovnyk_synonimiv_karavanskogo]
ҐИҐНУТИ разг.; презр. окочуриться, сдохнуть
Інші словники
Орфографічний словник української мови: ҐИҐНУТИ ґи
Українсько-російський словник:
ҐИҐНУТИ разг.; презр. окочуриться, сдохнуть
ҐИҐНУТИ док. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати <врізати> дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу.
Джерела
1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11186-gygnuty.html" title="ҐИҐНУТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИҐНУТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
2.http://znayka.net/sinonimy/%D1%81%D0%B4/58196.html
3.[1]
