Відмінності між версіями «Овчина»
(Створена сторінка: '''Овчи́на, -ни, '''''ж. ''1) Овчина, овечья шкура. 2) ''мн. ''Овечья шуба. ''Із якої се причини вбрала...) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Овчи́на, -ни, '''''ж. ''1) Овчина, овечья шкура. 2) ''мн. ''Овечья шуба. ''Із якої се причини вбралась теща у овчини? ''Нп. | '''Овчи́на, -ни, '''''ж. ''1) Овчина, овечья шкура. 2) ''мн. ''Овечья шуба. ''Із якої се причини вбралась теща у овчини? ''Нп. | ||
[[Категорія:Ов]] | [[Категорія:Ов]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Ovchy%CC%81na Словник української мови]=== | ||
| + | |||
| + | ОВЧИ́НА, и, жін. Вироблена овеча шкура. Душно а хаті, а сиділи, хоч простоволосі, та в кожухах, у свитах, тільки порозстібалися, а не скидали. Пропахлі потом, овчинами, чорноземом (Андрій Головко, II, 1957, 71); Головань розстебнув масивне, потерте на рукавах пальто. Воно виявилося підбитим сірою овчиною (Микола Руденко, Остання шабля. 1959, 25). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53406/134707.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | |||
| + | овчи́на | ||
| + | іменник жіночого роду | ||
| + | шкура | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ovchina.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ovchina1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ovchina2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ovchina3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|Zs-2u_kuXCI}} | ||
| + | {{#ev:youtube|m0sCgdR6NgE}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | [[Вівчарь]] | ||
| + | |||
| + | [[Вівця]] | ||
| + | |||
| + | [[Югас]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://agroua.net/ Аграрний сектор України] | ||
| + | |||
| + | [http://sheep-breeding.hol.es/ Факти про овець. Вівчарство в Україні] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | [[Файл:504279f-zemref330.jpg|міні|праворуч]] | ||
| + | Зняту з вівці шкуру, що має площу не менше 18 дм2 називають овчиною. Вівчарство є основним джерелом сировини для хутряної та шубної промисловості. Шубні та хутряні овчини, а також шкурки ягнят складають більше 88% загального обсягу перероблюваної хутряної сировини (за площею), в тому числі: хутряна овчина — більше 54%; Шубна — 32%. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Хутряні овчини отримують від тонкорунних і напівтонкорунних овець, а також від полугрубошерстних, якщо їх шерсть в основному складається з пухових волокон з невеликою домішкою тонкої ості. По довжині вовни хутряні овчини ділять на вовнових — більше 3 см, полушерстние — від 1 до 3 см і нізкошерстние — 0,5 — 1 см. шубних овчин ділять на російські, степові і романівські. Руську овчину одержують від всіх грубошерстних овець, крім курдючних, каракульських і романівських. Шерсть цих овчин відрізняється хвилястим косічним будовою, великим вмістом пуху. | ||
| + | |||
| + | Степову овчину одержують від курдючних і каракульських овець. Шерсть їх складається з грубої ості і пуху з включенням сухого і мертвого волосся. Ці овчини, як правило, бувають важкими і недостатньо теплими. Романівські овчини є одними з кращих шубних овчин. У романівських овчин пух довше ості, завдяки цій особливості шерсть не звалюється. Перерісль пуху над остю повинна бути не більше 1,5 — 2,0 см, в іншому випадку пух звалюється. Бажане співвідношення ості і пуху від 1:4 до 1:10. Густота вовни 30-40 волокон на 1 мм2. Романовська овчина при великій міцності відрізняється легкістю: 1м2 її має масу 1,45 кг, тоді як маса 1м2 інших грубошерстних овчин складає 1,95 кг і більше. | ||
| + | |||
| + | Шкіряні овчини — це шкури, не придатні для переробки в шубні та хутряні вироби. Шкіряні овчини служать сировиною для вироблення хромової шкіри, шевро, підкладкової і галантерейної шкіри, взуттєвої замші і т.д. | ||
| + | [[Файл:Original-1386851034.JPG|міні|ліворуч]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | Найбільш вигідно отримувати овчини від молодняку у віці 8-10 міс. Від новонароджених ягнят смушкових порід (каракульської, Сокольської) у віці 1-3 днів отримують смушків — шкірку з волосяним покривом у вигляді завитків. Смушки відносяться до одного з різновидів хутра і використовуються для виготовлення шапок, комірів, манто та інших хутряних виробів. Основну масу товарних смушків складають шкурки каракульських ягнят. Ці шкурки користуються постійним попитом не тільки усередині країни, але і на світовому хутровому ринку. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 07:37, 7 грудня 2014
Овчи́на, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Нп.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ОВЧИ́НА, и, жін. Вироблена овеча шкура. Душно а хаті, а сиділи, хоч простоволосі, та в кожухах, у свитах, тільки порозстібалися, а не скидали. Пропахлі потом, овчинами, чорноземом (Андрій Головко, II, 1957, 71); Головань розстебнув масивне, потерте на рукавах пальто. Воно виявилося підбитим сірою овчиною (Микола Руденко, Остання шабля. 1959, 25).
Орфографічний словник української мови
овчи́на іменник жіночого роду шкура
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Факти про овець. Вівчарство в Україні
Цікаві факти
Зняту з вівці шкуру, що має площу не менше 18 дм2 називають овчиною. Вівчарство є основним джерелом сировини для хутряної та шубної промисловості. Шубні та хутряні овчини, а також шкурки ягнят складають більше 88% загального обсягу перероблюваної хутряної сировини (за площею), в тому числі: хутряна овчина — більше 54%; Шубна — 32%.
Хутряні овчини отримують від тонкорунних і напівтонкорунних овець, а також від полугрубошерстних, якщо їх шерсть в основному складається з пухових волокон з невеликою домішкою тонкої ості. По довжині вовни хутряні овчини ділять на вовнових — більше 3 см, полушерстние — від 1 до 3 см і нізкошерстние — 0,5 — 1 см. шубних овчин ділять на російські, степові і романівські. Руську овчину одержують від всіх грубошерстних овець, крім курдючних, каракульських і романівських. Шерсть цих овчин відрізняється хвилястим косічним будовою, великим вмістом пуху.
Степову овчину одержують від курдючних і каракульських овець. Шерсть їх складається з грубої ості і пуху з включенням сухого і мертвого волосся. Ці овчини, як правило, бувають важкими і недостатньо теплими. Романівські овчини є одними з кращих шубних овчин. У романівських овчин пух довше ості, завдяки цій особливості шерсть не звалюється. Перерісль пуху над остю повинна бути не більше 1,5 — 2,0 см, в іншому випадку пух звалюється. Бажане співвідношення ості і пуху від 1:4 до 1:10. Густота вовни 30-40 волокон на 1 мм2. Романовська овчина при великій міцності відрізняється легкістю: 1м2 її має масу 1,45 кг, тоді як маса 1м2 інших грубошерстних овчин складає 1,95 кг і більше.
Шкіряні овчини — це шкури, не придатні для переробки в шубні та хутряні вироби. Шкіряні овчини служать сировиною для вироблення хромової шкіри, шевро, підкладкової і галантерейної шкіри, взуттєвої замші і т.д.
Найбільш вигідно отримувати овчини від молодняку у віці 8-10 міс. Від новонароджених ягнят смушкових порід (каракульської, Сокольської) у віці 1-3 днів отримують смушків — шкірку з волосяним покривом у вигляді завитків. Смушки відносяться до одного з різновидів хутра і використовуються для виготовлення шапок, комірів, манто та інших хутряних виробів. Основну масу товарних смушків складають шкурки каракульських ягнят. Ці шкурки користуються постійним попитом не тільки усередині країни, але і на світовому хутровому ринку.
