Відмінності між версіями «Снісарь»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сл_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сл_1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сл_2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сл_2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Серо.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 00:19, 7 грудня 2014
Снісарь, -ря, м. = Слюсарь. Він у нас снісарем, замки справля, відра і так що инше. Екатер. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
http://ukrlit.org/slovnyk/снісарь
Снісарь, ря, м. = Слюсарь. Він у нас снісарем, — замки справля, відра і так що инше. Екатер. у.
СЛЮ́САР, я, чол. Робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. — А ти що за слюсар? — беручи коваля рукою за шиворот, питається Гамза (Панас Мирний, IV, 1955, 187); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він .. мав пасію до відчинювання [відчиняння] замків (Іван Франко, II, 1950, 240); — Найкращі воїни — це вчорашні робітники, шахтарі, слюсарі, колгоспники, взагалі люди чесних трудових професій (Олесь Гончар, III, 1959, 25); З усіх дітей тільки я не раз бував у підвалі, коли носив за нашим слюсарем його залізну скриньку з інструментом (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 41); Перш ніж потрапити до рук слюсарів-ремонтників, кожна колісна пара проходить контроль ультразвуком (Наука і життя, 9, 1959, 23).
Ілюстрації
|
|
x140px | 
|
