Відмінності між версіями «Держак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.  
 
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.  
 
[[Категорія:
 
[[Категорія:

Версія за 20:20, 4 грудня 2014

Словник Грінченка

Держак, -ка, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачок. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у. [[Категорія:

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

Словник української мови

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).


Держак


Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

]]