Відмінності між версіями «Журавлина»

Поточна версія на 22:46, 3 грудня 2014

Журавлина, -ни, ж. Раст. Клюква.

Журавлина-це...

Журавлина (Oxycoccus — від грец. oxys — кислий, coccos — кулька) — таксон вічнозелених рослин родини вересових (Ericaceae). Деякими дослідниками відноситься до виокремленої з родини вересових родини брусничних (Vacciniaceae).

Сучасні словники

Словопедія

ЖУРАВЛИНА вічнозелений кущ родини брусничних; росте на болотах і у вологих лісах пн. півкулі; в Україні - на Поліссі; листки дрібні, зимостійкі, квітки рожеві, плід - червона кисла їстівна ягода.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Вічнозелена кущова сланка рослина з тонкими ниткоподібними гілками, що дає червоні їстівні ягоди; клюква. Журавлина — вічнозелений кущ, росте на кислих торфових ґрунтах.. і болотах (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 328). 2. Червона кисла ягода цієї рослини. Не слід пропускати журавлину через м'ясорубку, протирати через металеві сита (Технологія приготування їжі, 1957, 88).

Етимологія

Під вагою квітки журавлини нахиляються, нагадуючи схилену шию журавля. Звідси ж і українська назва цієї ягоди — «журавлина»

Систематика

Систематика родини брусничних є досить складною і часто переглядалася. Сама родина брусничних одними дослідниками була об'єднана з родиною вересові, іншими, в тому числі радянськими, визнана самостійною. В свою чергу, журавлина (Oxycoccus) деякими дослідниками, в тому числі і радянськими віділялася в окремий рід. До нього включають чотири, іноді п'ять видів. Згідно з класифікацією Холла і Алдерса на основі вивчення хромосомних чисел, таксон Oxycoccus, разом з чотирьма іншими: Batodendron, Polyodium, Herpothamnus, Cyanococcus виділені з роду Vaccinium в окремі роди. Інщі ботаніки, зокрема Редер, розглядають Oxycoccus як підрід роду Vaccinium.

Загальна біоморфологічна характеристика

Стебла тонкі, сланкі. Листки яйцевидно-ланцетні або яйцевидні, зверху темно-зелені, знизу сизо-зелені, функціонують 2-3 вегетаційні періоди. Квітки пониклі, на довгих квітконіжках. Плід — темно-червона ягода.

Поширення та екологія

Всі види дико ростуть у помірній зоні Північної півкулі. Поширені у лісовому поясі, лісотундрі та тундрі Європи, Азії, Північної Америки. Росте журавлина у заболочених соснових та мішаних лісах, на оліготрофних і мезотрофних болотах. Рослина ця світлолюбна.

Журавлина в Україні

В Україні зростає 2 види: Журавлина звичайна або болотна (Oxycoccus palustris) й Журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus). Росте на мохових болотах, у мокрих соснових та сосново-березових лісах, здебільшого на Поліссі. Найпоширеніша й має господарське значення Журавлина звичайна. Журавлина дрібноплода занесена до Червоної книги України. Розпочато впровадження в культуру Журавлини великоплідої (Oxycoccus macrocarpus), яку здавна вирощують у промислових масштабах в Північній Америці. Дослідні насадження різних сортів Журавлини великоплодої створено на вироблених торфовищах біля сіл Вербівка Рівненської області та Секунь Волинської області.

Використання

Це чи не єдина ягода, яка зберігається у свіжому вигляді від урожаю до урожаю та ще й без втрат вітамінів та інших цілющих речовин.

Ще в XVI столітті цілющі властивості журавлини використовували індіанці. Мореплавці багатьох країн брали ягоди в далекі морські подорожі як ліки проти цинги та інших захворювань. В роки громадянської війни Півночі та Півдня Америки, генерал Грант наказав ввести сік журавлини до армійського раціону як напій, що зміцнює здоров'я, поліпшує самопочуття.

Кисло-солодкий журавлиновий соус чи журавлинове желе є складовою кулінарних традицій корінних американців. Індичка, кукурудза, гарбуз і журавлиновий соус — символи Дня Подяки.

Лікувальні властивості

Ягоди журавлини містять велику кількість антиоксидантів — речовин, здатних поглинати в організмі шкідливу дію вільних радикалів, які борються з першими ознаками старіння шкіри. Крім того, щоденне споживання стакану журавлинового соку або сиропу, позбавляє від «шкідливого холестерину», та піднімає рівень «сприятливого холестирину» високої густини.

Свіжі ягоди, а також сік, морс, сироп, кисіль, варення і повидло з журавлини стимулюють виділення шлункового соку. Тому їх часто використовують для лікування гастритів з пониженою кислотністю і при запаленні підшлункової залози. Вони попереджують утворення каміння у нирках.

Журавлиновий сік використовують як засіб для лікування багатьох хвороб, у тому числі респіраторних захворювань та грипу. Він понижує високу температуру, виводить шлаки і посилює дію ліків (антибіотиків і сульфаніламідів) у декілька разів, тому корисно запивати ці ліки журавлиновим соком. Журавлина — чемпіон за вмістом таніну. Він має здатність збирати в організмі різні хвороботворні бактерії і виводить їх назовні.

Склад

У журавлині містяться такі важливі мікроелементи як фосфор, калій, кальцій, марганець, залізо, кобальт та йод. У великій кількості в ягодах містяться вітаміни C (30 мг) та P (0,1 мг), а також вітаміни B1 (0,03 мг) та B2 (0,02 мг). У журавлині багато урсолової кислоти, яка генетично і за структурою близька до багатьох фізіологічно важливих гормонів.

Найважливішими компонентами журавлини є органічні кислоти (2-5%) та цукри (3-4%). Основними кислотами є яблучна, хінінова та лимонна (2,4-3,3%). Особлива роль належить бензойній кислоті, яка володіє антисептичними властивостями. Цукри представлені в основному глюкозою (2,4%) та фруктозою (0,3%). Крім того, в ягодах міститься пектин (0,7-1%).

Ця рослина — також гарний медонос.

Журавлина широко застосовується як декоративна рослина. Вона довговічна (при правильному догляді росте на одному місці понад 30 років) і може використовуватися як почвопокровний і шпалерний матеріал в вересових садах і на альпійських гірках, для облямівки водойм, створення декоративних плям на газоні.

Раніше ця ягода вважалась жіночою рослиною. В Україні її приносили вагітній у подарунок для доброго виношування плоду.

Вирощування

Початком культури журавлини вважають 1816 р., коли Генрі Холл (штат Массачусетс, США) виявив, що рослини журавлини, випадково засипані піском прилеглих дюн, особливо добре плодоносять, і створив першу примітивну плантацію. Перші промислові плантації були закладені в 1833 р. в околицях Бостона. Зараз найперспективніший для культивування вид — Журавлина великоплідна. У промислових масштабах ягоду вирощують у США, Канаді, Польщі, Білорусі та скандинавських країнах. У США селекціонерами створено близько 200 сортів Журавлини великоплідої.

Розмножується журавлина насінням і живцями. При виборі місця для посадки журавлини необхідно враховувати її біологічні особливості. Оскільки ця рослина світлолюбна, для рясного цвітіння і плодоношення потрібно достатня освітленість. Для нормального росту потрібно дотримувати необхідну міру зволоження, особливо в перший період після посадки. У той же час журавлина не виносить тривалого затоплення в період вегетації. У природних умовах журавлина росте на відносно бідних поживними речовинами ґрунтах, тому і в культурі їй потрібно менше добрив, ніж іншим видам рослин. Журавлина потребує найбільше фосфорних добрив і менше — азотних і калійних. Для нормального розвитку рослин журавлини потрібні кислі (рН 4-5) ґрунти, що містять достатню кількість органічних речовин. На занадто кислих ґрунтах корисно внесення кальцію (вапнування) за умови збереження оптимальної для журавлини кислотності. У зимово-весняний період рослини журавлини можуть бути пошкоджені морозами. У безсніжні зими або ранньою весною, коли сходить сніг, а ґрунт ще замерз, рослини не здатні поглинати воду і страждають від висихання. Найкраще журавлина зимує під природним сніговим покривом. Від осінніх і весняних заморозків її добре захищають солом'яні укриття, ялинові гілки або опале листя.

Як збирають журавлину

журавлина

Десерт з журавлини

Варення з журавлини

Як збирають журавлину

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=LJz33hrKx1c

https://www.youtube.com/watch?v=TcagIoPUZbA

https://www.youtube.com/watch?v=FnM6lN9qahg

https://www.youtube.com/watch?v=_q077XwzKdg