Відмінності між версіями «Лікарь»
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
{{#ev:youtube| 21Px26yoCGQ}} | {{#ev:youtube| 21Px26yoCGQ}} | ||
https://www.youtube.com/watch?v=ThN0B_ovPj4 | https://www.youtube.com/watch?v=ThN0B_ovPj4 | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 22:39, 3 грудня 2014
Лікарь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Ном. № 8069. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Лікарю, вилічи себе самого. Єв. Л. IV. 23.
Зміст
Хто такий лікарь ?
Лікарь (ст.-слав. Лікар) - особа, присвячує свої знання та вміння попередження та лікування захворювань, збереженню і зміцненню здоров'я людини, яка отримала в установленому порядку право на заняття лікарською діяльністю. Лікар - також особа, яка отримала вищу медичну освіту за відповідною спеціальністю.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́КАР, я, чол. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. [Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Степан Васильченко, III, 1960, 215); Мабуть, не знайти на нашій Україні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів, агрономів (Остап Вишня, II, 1956, 9);
Публічний електронний словник української мови
ЛІ́КАР, я, ч. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. [Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Вас., III, 1960, 215); Мабуть, не знайти на нашій Україні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів, агрономів (Вишня, II, 1956, 9); * Образно. Сонце, спочинок, чисте повітря — ось мої лікарі й ліки (Коцюб., III, 1956, 361).
Походження слова
Етимологія слова «лікар» - споконвічно слов'янська і утворено за допомогою суфікса «чь» і слова «вьраті», що означає «говорити». Спочатку - «заговорювати, чарівник». Слово «лікар» у болгарській мові означає знахар, чаклун; в сербохорватської - чарівник, чаклун, волхв, знахар, а «врачіті» - ворожити, гадати, пророкувати, лікувати (знахарством).
Соціальна роль
Лікар традиційно користується особливим статусом в будь-якому суспільстві, і до нього пред'являються високі етичні та правові вимоги.
Соціальний статус лікаря в Росії - суперечливий. Слід визнати невідповідність рівня кваліфікації та тягот праці величиною матеріальної винагороди. Так, лікарі часто працюють довго, перенормований, по негнучкість графіком, а заробляють менше, ніж інші фахівці, чия освіта є порівнянним за тривалістю і складності.
Прийнято вважати, що «справжній» лікар є еталоном для широкої громадськості в питаннях не лише охорони здоров'я (повинен, наприклад, не курити, не вживати алкогольні напої, вести активний спосіб життя, правильно харчуватися), але й моралі. Існує думка, що лікар повинен бути цілком відданий справі Медицини, милосердний, вимогливий до себе, скромний у побуті та потребах, тверезий в оцінках, проявляти силу духу і рішучість у складних життєвих ситуаціях.
Медицина, як галузь людської діяльності, займає особливе місце тому, що наука в ній поєднується з цінностями, підходом, що не мають нічого спільного з наукою. В основі лікарського підходу - співчуття - людський підхід, поза яким медицини зовсім не існує. Однак співчуття означає сентиментальність. Це творча чуйність на страждання пацієнта і його положення. Відгук достатньо творчий, щоб спонукати лікаря до дії, заснованому на повазі до конкретної людини і значущості
«Міфи» про лікарів
Рівень добробуту медичних працівників не впливає на їх професійну діяльність:
- Лікарі-терапевти стаціонарів не можуть підписатися на медичні журнали в 48,2- 31%, а «вузькі фахівці» до 63,3% випадків
На сучасному етапі у формуванні здоров'я населення медицина відіграє малу роль:
- Смертність населення працездатного віку, за винятком випадків, несумісних з життям, на 80% залежить від якості медичної допомоги
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=r2kLi75Pjwg