Відмінності між версіями «Жайвороня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жайвороня, -няти, '''''с. ''Птенецъ жаворонка. Ум. '''Жайворонятко. ''' Категорія:Жа)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жайвороня, -няти, '''''с. ''Птенецъ жаворонка. Ум. '''Жайворонятко. '''
 
'''Жайвороня, -няти, '''''с. ''Птенецъ жаворонка. Ум. '''Жайворонятко. '''
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=92031 Русько – український словник]===
 +
'''Жайвороня'''
 +
 +
іменник середнього роду, істота
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA Український літературний словник]===
 +
'''ЖА́ЙВОРОНОК, нка, оня, ч.'''
 +
 +
1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Шевч., І, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); — У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).
 +
 +
2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Янов., II, 1958, 182).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 503.
 +
 +
'''Жа́йвор́онок, нка, м.'''
 +
 +
1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. ІІІ. 9.
 +
 +
2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.
 +
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 471.
 +
 +
'''жа́йворонок = жайворі́нок = жа́й­ворон = жа́йвір'''
 +
 +
1) (зменшено-пестливе — жа́йвороночок; жайво­роня́, жайворонча́ — пташа жайво­ронка) польова або степова співу­ча пташка з сірим оперенням; прилітає ранньою весною, тому здавна сприймають як вісника весни, пop. у веснянці: «Чом ти, жайворонку, рано з вир’я вилетів, Іще по горах сніженьки лежали, Ой ще по долинах криженьки стояли… — Ой коли пора прийшла, неволенька вийшла, Ой я тії кри­женьки крильцями розжену, Ой я тії сніженьки ніжками потопчу»; про жайворонка казали, що навес­ні він бере соломинку в дзьобик, летить угору до Сонця і співає: «Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!»; з прильотом жайворон­ків пов’язували початок польових робіт, — «як жайворонок заспіває, виводь плуг у поле»; за повір’ям, «коли сниться жайворонок, то це свобода і щастя»; за легендою, жайворонок, як і ластівка, виймав колючі терни із вінка розіп’ятого Христа; піднявшись у небо, жай­воронок весь час молився, потім раптом замовк, піднявся ще вище й полетів сповідатися до самого Бога. Защебетав жайворонок, Уго­ру летюни (Т. Шевченко); Собака жайворінка ловив, та й господаря згубив (М. Номис); Гріє сонечко! Усміхається Небо яснеє, Дзвонить пісеньку Жайвороночок (І. Франко); Рання пташечка, жайвороночко, Святий вечір, щедрий вечір! (щедрівка);
 +
 +
2) виріб з тіста, що формою нагадує цю пташку, — його пекли в день Сорока́ святи́х (див.), коли, за народним повір’ям, прилітають жайворонки, провіс­ники весни; відгомін жертвопри­ношень весні; діти, розносячи печені «жайворонки», співали вес­нянки; див. ще тоте́м.
 +
 +
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 216.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://translate.academic.ru/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA/uk/en/  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''Жайворонок'''
 +
 +
ч.
 +
 +
lark, skylark
 +
 +
'''Жайворонок польовий''' — field-lark
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_5.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_4.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| R2gn9aOEuQE }}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
===Міф про жайворонка – співучу пташку===
 +
На п’ятий день, як створив Господь пташок та риб, увечері зібралися вони довкола Нього. І сказав Господь:
 +
 +
-  Пташки мої! Зібрав я вас і хочу кожній дати подарунок. Вибирайте: хто силу, хто гарне пір’я, а хто співучий голос.
 +
 +
Соколи, яструби, круки просили: “Сили, Господи...”
 +
 +
І Господь клав руки на їх крила, і вони ставали дужими. Підходили дрозди, солов’ї, чижі, голуби, горлиці і просили: “Голосу, Господи...” І торкався Господь Своєю рукою їхнього горла, і вони одразу починали співати.
 +
 +
А далі прийшли щиглі, півники, качки, індики, пави і просили: “Дай нам гарне пір’ячко, Боже...”
 +
 +
У той час почалася бійка між совою і зозулею. Одна хотіла бути кращою від другої, і Господь покарав їх: “Ти, зозуле, не будеш мати свого гнізда, а ти, сово, будеш ховатися, щоб ніхто тебе не бачив...”
 +
 +
Аж ось уже всі розлетілись, коли до Господа ще підійшла маленька пташина: “І мені голос дай, Боже!”
 +
 +
- А ти чому раніше не прийшла? - запитав Господь.
 +
 +
- Тут така суперечка зчинилася, то я вирішила зачекати.
 +
 +
Господь поглянув на неї й усміхнувся:
 +
 +
-  За те, що ти така скромна, матимеш не тільки голос, зроблю тебе наймилішою пташкою для людей. Будеш кликати весну, кожний тебе благословлятиме.
 +
 +
І став жайворонок наймилішою пташиною. Тільки-но він над ріллею заспіває, то селянин усміхнеться і гляне вгору:
 +
 +
- Співай, співай, пташино Божа! [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]

Поточна версія на 18:19, 3 грудня 2014

Жайвороня, -няти, с. Птенецъ жаворонка. Ум. Жайворонятко.

Сучасні словники

Русько – український словник

Жайвороня

іменник середнього роду, істота

Український літературний словник

ЖА́ЙВОРОНОК, нка, оня, ч.

1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Шевч., І, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); — У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).

2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Янов., II, 1958, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 503.

Жа́йвор́онок, нка, м.

1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. ІІІ. 9.

2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 471.

жа́йворонок = жайворі́нок = жа́й­ворон = жа́йвір

1) (зменшено-пестливе — жа́йвороночок; жайво­роня́, жайворонча́ — пташа жайво­ронка) польова або степова співу­ча пташка з сірим оперенням; прилітає ранньою весною, тому здавна сприймають як вісника весни, пop. у веснянці: «Чом ти, жайворонку, рано з вир’я вилетів, Іще по горах сніженьки лежали, Ой ще по долинах криженьки стояли… — Ой коли пора прийшла, неволенька вийшла, Ой я тії кри­женьки крильцями розжену, Ой я тії сніженьки ніжками потопчу»; про жайворонка казали, що навес­ні він бере соломинку в дзьобик, летить угору до Сонця і співає: «Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!»; з прильотом жайворон­ків пов’язували початок польових робіт, — «як жайворонок заспіває, виводь плуг у поле»; за повір’ям, «коли сниться жайворонок, то це свобода і щастя»; за легендою, жайворонок, як і ластівка, виймав колючі терни із вінка розіп’ятого Христа; піднявшись у небо, жай­воронок весь час молився, потім раптом замовк, піднявся ще вище й полетів сповідатися до самого Бога. Защебетав жайворонок, Уго­ру летюни (Т. Шевченко); Собака жайворінка ловив, та й господаря згубив (М. Номис); Гріє сонечко! Усміхається Небо яснеє, Дзвонить пісеньку Жайвороночок (І. Франко); Рання пташечка, жайвороночко, Святий вечір, щедрий вечір! (щедрівка);

2) виріб з тіста, що формою нагадує цю пташку, — його пекли в день Сорока́ святи́х (див.), коли, за народним повір’ям, прилітають жайворонки, провіс­ники весни; відгомін жертвопри­ношень весні; діти, розносячи печені «жайворонки», співали вес­нянки; див. ще тоте́м.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 216.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Жайворонок

ч.

lark, skylark

Жайворонок польовий — field-lark

Ілюстрації

Жайворонок 1.jpg Жайворонок 2.jpg Жайворонок 5.jpg Жайворонок 3.jpg Жайворонок 4.jpg

Медіа

Цікаві факти

Міф про жайворонка – співучу пташку

На п’ятий день, як створив Господь пташок та риб, увечері зібралися вони довкола Нього. І сказав Господь:

- Пташки мої! Зібрав я вас і хочу кожній дати подарунок. Вибирайте: хто силу, хто гарне пір’я, а хто співучий голос.

Соколи, яструби, круки просили: “Сили, Господи...”

І Господь клав руки на їх крила, і вони ставали дужими. Підходили дрозди, солов’ї, чижі, голуби, горлиці і просили: “Голосу, Господи...” І торкався Господь Своєю рукою їхнього горла, і вони одразу починали співати.

А далі прийшли щиглі, півники, качки, індики, пави і просили: “Дай нам гарне пір’ячко, Боже...”

У той час почалася бійка між совою і зозулею. Одна хотіла бути кращою від другої, і Господь покарав їх: “Ти, зозуле, не будеш мати свого гнізда, а ти, сово, будеш ховатися, щоб ніхто тебе не бачив...”

Аж ось уже всі розлетілись, коли до Господа ще підійшла маленька пташина: “І мені голос дай, Боже!”

- А ти чому раніше не прийшла? - запитав Господь.

- Тут така суперечка зчинилася, то я вирішила зачекати.

Господь поглянув на неї й усміхнувся:

- За те, що ти така скромна, матимеш не тільки голос, зроблю тебе наймилішою пташкою для людей. Будеш кликати весну, кожний тебе благословлятиме.

І став жайворонок наймилішою пташиною. Тільки-но він над ріллею заспіває, то селянин усміхнеться і гляне вгору:

- Співай, співай, пташино Божа!

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Жайвороня&oldid=125402