Відмінності між версіями «Матуся»

Версія за 16:48, 3 грудня 2014

Мату́ся, -сі, ж. Ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. Матусенька.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МАТУ́СЯ, і, ж. Пестл. до ма́ти11. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Шевч., II, 1953, 222); — Чого тобі невистачає, синку, — питає, — скажи — усе подам! — Сядьте, матусю, біля мене. Всього досить! (Панч, II, 1956, 513); — Не час, дівчино! Тебе любить не можу я, коли в неволі Україна, матуся змучена моя (Сос., II, 1958, 400); // Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки. — Чому ви, матусю, свого Чіпки не ожените? — раз запитала Христя Мотрі (Мирний, І, 1949, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 653.

Мату́ся, сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. Матусенька.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 411.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАТУ́СЯ, і, жін. Пестл. до мати І 1. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Тарас Шевченко, II, 1953, 222); — Чого тобі невистачає, синку, — питає, — скажи — усе подам! — Сядьте, матусю, біля мене. Всього досить! (Петро Панч, II, 1956, 513); — Не час, дівчино! Тебе любить не можу я, коли в неволі Україна, матуся змучена моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 400); // Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки. — Чому ви, матусю, свого Чіпки не ожените? — раз запитала Христя Мотрі (Панас Мирний, I, 1949, 325). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 653.

"Словопедія"

МАТУСЯ-матінка, мати,матусенька

«Словники України on-line»

МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА [ПАНЬМА́ТКА] заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл., МАМУ́НЯ пестл., МАМУ́СЯ пестл., МАТУ́СЯ пестл., МАТУ́НЯ пестл., МА́ТОНЬКА пестл., МАМУ́ЛЯ пестл., МАМУ́НЦЯ пестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). - Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. - Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері - А мати вже спала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів'я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: - Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); - Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, - Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); - Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); - Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Матуся-це ...

Матуся-Мату́ся, сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. Матусенька. жінка щодо своїх дітей. Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати жінку, що виконує соціальну роль матері, приймальну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної медицини, біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину). Молочною матір'ю або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві, хресна матір — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила. Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці цей феномен називається «Мама і тато».

Ілюстрації