Відмінності між версіями «Навпроти»
(Створена сторінка: '''Навпро́ти́, '''''нар. ''1) Противъ, напротивъ. ''Ісус сів навпроти скарбони. ''Св. Мр. XII. 41. 2) '''Н...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Навпро́ти́, '''''нар. ''1) Противъ, напротивъ. ''Ісус сів навпроти скарбони. ''Св. Мр. XII. 41. 2) '''Навпро́ти но́чі'''. Предъ наступленіемъ ночи. 3) '''Навпро́ти їхати, йти'''. Ѣхать, идти на встрѣчу. ''Іде навпроти його чоловік конячкою. ''Рудч. Ск. І. 90. ''Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. ''Рудч. Ск. І. 89. | '''Навпро́ти́, '''''нар. ''1) Противъ, напротивъ. ''Ісус сів навпроти скарбони. ''Св. Мр. XII. 41. 2) '''Навпро́ти но́чі'''. Предъ наступленіемъ ночи. 3) '''Навпро́ти їхати, йти'''. Ѣхать, идти на встрѣчу. ''Іде навпроти його чоловік конячкою. ''Рудч. Ск. І. 90. ''Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. ''Рудч. Ск. І. 89. | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | НАВПРО́ТИ див. напро́ти. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 41. | ||
| + | |||
| + | Навпро́ти́ нар. | ||
| + | |||
| + | 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. | ||
| + | |||
| + | 2) Навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. | ||
| + | |||
| + | 3) Навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473. | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | НАПРОТИ, НАВПРОТИ. | ||
| + | 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось. Панна Анеля сидить у куточку канапи.. Підходжу і сідаю напроти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 260); Із дверей навпроти пробивається тоненька смуга світу (Степан Васильченко, I, 1959, 360); Говорилось не про його кооператив, а взагалі за якийсь, що стоїть на майдані, а через вулицю, напроти, приватна крамниця з зеленими дверима (Андрій Головко, II, 1957, 131); Будинки, в яких мешкали хлопці, стояли навпроти, через вулицю (Олесь Гончар, IV, 1960, 77). | ||
| + | 2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при позначенні особи, предмета, прямо перед якими або з протилежного боку до яких щось відбувається. Христя.. стояла напроти дверей (Панас Мирний, III, 1954, 234); Напроти цих гір.. стояв панський двір (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); Шестикласники припали до металевої загорожі навпроти будинку учителів (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 120). | ||
| + | 3. у знач. прийм., з род. в., заст. Відносно, щодо. [Юда:] Напроти мене він байку склав про гостя, що понурий та нечупарний втисся на весілля і з соромом був вигнаний (Леся Українка, III, 1952, 140). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 161. | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | НАПРО́ТИ [НАВПРО́ТИ] (прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось), СУПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм.; ВІЗАВІ́ (про людей - один проти одного). Алла Михайлівна зайняла місце за крайнім столиком, найближчим до вулиці, я сіла за тим же столиком напроти (Леся Українка); І симпатяга Степашко сидить над вогнищем чомусь у сумовитій позі, а навпроти стоять Марися й високий, задумливий.. моряк (О. Гончар); Насупроти ліс і гори, мов зачаровані велетні, стояли сумні, чорні (Панас Мирний); Отак сидів він, візаві з нею, військовий лікар (Я. Качура). | ||
| + | ==Навпроти-це...== | ||
| + | Навпроти-НАПРО́ТИ [НАВПРО́ТИ] у знач. прийм. (з род. в. - перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці від когось, чогось), ПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм., ПРО́СТО розм. Я сів на бульварі напроти будинку (М. Коцюбинський); Якраз проти вікна.. Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Просто нього світився номер на будинку (П. Панч). | ||
Версія за 15:40, 3 грудня 2014
Навпро́ти́, нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. 2) Навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) Навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НАВПРО́ТИ див. напро́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 41.
Навпро́ти́ нар.
1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41.
2) Навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи.
3) Навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАПРОТИ, НАВПРОТИ. 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось. Панна Анеля сидить у куточку канапи.. Підходжу і сідаю напроти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 260); Із дверей навпроти пробивається тоненька смуга світу (Степан Васильченко, I, 1959, 360); Говорилось не про його кооператив, а взагалі за якийсь, що стоїть на майдані, а через вулицю, напроти, приватна крамниця з зеленими дверима (Андрій Головко, II, 1957, 131); Будинки, в яких мешкали хлопці, стояли навпроти, через вулицю (Олесь Гончар, IV, 1960, 77). 2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при позначенні особи, предмета, прямо перед якими або з протилежного боку до яких щось відбувається. Христя.. стояла напроти дверей (Панас Мирний, III, 1954, 234); Напроти цих гір.. стояв панський двір (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); Шестикласники припали до металевої загорожі навпроти будинку учителів (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 120). 3. у знач. прийм., з род. в., заст. Відносно, щодо. [Юда:] Напроти мене він байку склав про гостя, що понурий та нечупарний втисся на весілля і з соромом був вигнаний (Леся Українка, III, 1952, 140). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 161.
«Словники України on-line»
НАПРО́ТИ [НАВПРО́ТИ] (прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось), СУПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм.; ВІЗАВІ́ (про людей - один проти одного). Алла Михайлівна зайняла місце за крайнім столиком, найближчим до вулиці, я сіла за тим же столиком напроти (Леся Українка); І симпатяга Степашко сидить над вогнищем чомусь у сумовитій позі, а навпроти стоять Марися й високий, задумливий.. моряк (О. Гончар); Насупроти ліс і гори, мов зачаровані велетні, стояли сумні, чорні (Панас Мирний); Отак сидів він, візаві з нею, військовий лікар (Я. Качура).
Навпроти-це...
Навпроти-НАПРО́ТИ [НАВПРО́ТИ] у знач. прийм. (з род. в. - перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці від когось, чогось), ПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм., ПРО́СТО розм. Я сів на бульварі напроти будинку (М. Коцюбинський); Якраз проти вікна.. Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Просто нього світився номер на будинку (П. Панч).
